Нерідко так трапляється, що нас починають порівнювати з кимось ще з дитячих років. Саме тоді починає з'являтись комплекс неповноцінності.З самого раннього віку варто усвідомити , що ви – це індивідум і більше схожих немає.
Але все-таки ,чому у свідомому віці ми починаємо зрівнювати себе з кимось іншим?

Антон Середа,
вiдомий український телеведучий,
засновник майстернi риторики

Толерантність та повага. Моя та інша думка. Моя система цінностей та система цінностей іншої людини. Хтось колись замислювався над тим, наскільки він готовий до сприйняття іншої думки та системи координат? Думаю, що багато хто, для власного підняття іміджу та рейтингу, публічно декларував власну толерантність. Просто не думаючи говорив – так, я толерантний, чи толерантна. Для того, щоб оперувати цим поняттям, пропоную зазирнути в декілька іншомовних словників, щоб зрозуміти як і хто тлумачить це поняття.
-tolerance (англ.) – готовність бути терпимим, поблажливим;
-to tolerate (англ.) – бути терпимим, дозволяти існування різних думок без їх дискримінації;
-tolerenz (нім.) – терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки;
-tolerance (фр.) – переконаність в тому, що інші можуть думати і діяти в манері, відмінній від нашої власної;

-tolerencia (ісп.) – здатність приймати ідеї або думки, відмінні від власних;
-kuan rong (кит.) – приймати інших такими, якими вони є, і бути великодушними по відношенню до інших;
-tasamul? (араб.) – поблажливість, милосердя, всепрощення, вміння приймати інших такими, якими вони є, і прощати;
-толерантність, терпимість (укр.) – вміння терпіти (витримувати, виносити, миритися з чим-небудь), приймати / визнавати існування кого-небудь, примиряти, приводити у відповідність з самим собою по відношенню до будь-кого / чого-небудь, бути поблажливим до чого-небудь / кого-небудь.

Наталiя Ковалко,
адвокатеса, бiзнес-медiаторка Business MEDIATION POINT GROUP

У сучасному суспільстві, яке постійно трансформується та підлаштовується під виклики часу, неминучим є зіткнення протилежних позицій та інтересів. У психології таке явище має назву «конфлікт», який більшістю сприймається як щось негативне та небезпечне. Але, на жаль, саме в цей момент деякі припускаються своєї головної помилки.

Минуло вже багато років, як світова спільнота усвідомила, що головне під час конфлікту – перестати себе переконувати в тому, що бездіяльність або опір ефективні. Конфлікт є двигуном прогресу, орієнтиром того, що потрібно змінити. Він допомагає людям переосмислити й задуматися над тим, що відбувається, виробивши при цьому правильне рішення в ситуації, що склалася. Проте виникає питання, яким чином домогтися того заповітного рішення, яке задовольнить інтереси обох сторін?

Алеся Бывалькевич,
психотерапевт, психосоматолог

Сейчас мы наблюдаем настоящий бум- женщины активно идут в политику, заявляя об этом громко, ярко и порой провокационно. Это современный тренд Украины – женщина в политике. И да, конечно же, живя во времена гендерного равенства, мы, женщины, имеем право баллотироваться на политические должности, занимать руководящие посты и, кстати, давно уже это делаем. Но практика многих женщин утверждает, что дается это им часто сложнее, чем мужчинам. В семье на женщине часто лежит единоличная ответственность за бытовые вопросы, обучение и воспитание ребенка тогда, как мужчина «деньги зарабатывает» и строит карьеру. И все прекрасно, если это выбор в паре и он устраивает обоих, но зачастую это просто распределение по гендерному признаку, ведь «так было всегда» и это женская обязанность.