В кожному тлумаченні цього поняття, закладені фундаментальні основи існування сучасного суспільства, яке відкрита Європа та демократичні країни будували та розвивали у пост воєнний період сучасної історії. Тобто рецепт простий – май свою думку, та допускай існування іншої, протилежної від твоєї.

Тепер візьмемо, наприклад, англійське та іспанське тлумачення і поставимо собі питання, в розрізі останніх політичних подій, наскільки наше суспільство може приміряти на себе фундаментальне розуміння англійців та іспанців? Спробуємо з нашим тлумаченням – … приймати / визнавати існування кого-небудь, примиряти, приводити у відповідність з самим собою по відношенню до будь-кого… Приміряємо на останні події, і відповідь можете знайти в простому прикладі війни у соціальних мережах «73%» та «25%», такі собі «Віларібо» та «Вілабаджа» (пам’ятаєте рекламу?). Базове протистояння власного вибору та «мочилово» опонентів. Я навмисно не називаю прізвища та приклади того, як це було у соціальних мережах у пік протистояння. Бо ми з вами це бачили і так, кожен з нас тим чи інакшим чином був дотичним до того. Мала кількість людей могла і може сказати – «так, я поважаю твій вибір», і більшість робить саме такий вибір. Нам просто хочеться бути дотичними до певних груп, де підігрівають нашу унікальність. Бо ми вже були у стані повної колективної унікальності та титульності. Тільки одних це довело до повної мілітаризації країни та розв’язування війни, практично, на всіх континентах, а інших до втрати національної ідентичності на довгих 70 років. Бо так простіше – загальна думка, віра в праве діло і жорсткий диктат правил.
У буддистів, християн, мусульман та у інших є поняття «полюбити ближнього як самого себе», в тому чи іншому формулюванні. Ні, це не означає фізичне, чи щось інше – це означає одне, сприймати інших так, як ти сприймаєш себе.

Вриваючись у вир будь якого протистояння, ми одразу вказуємо на свою слабкість. Думка, вірування, система цінностей настільки слабка, що її потрібно захищати, захищати так, щоб ніхто не піддавав її сумніву. Нетолерантна поведінка, думки та дії – це червоний маркер нашого слабкого місця, слабкого місця в нашій системі цінностей. Згодьтесь, складніше бути в об’єднанні людей зі своєю власною думкою та своїми власними цінностями, бо в такому суспільстві потрібно домовлятися та чути одне одного.
Домовитись, почути, знайти компроміс можуть тільки ті, хто має певний досвід, розуміння та зрілість. Це стосується людей, суспільства, країни.

Ні, не потрібно толерувати до ворога, який становить загрозу для існування національної ідентичності та територіальної цілісності. Потрібно знаходити компроміси всередині, щоб зовнішні агресори бачили сильне суспільство, що, не дивлячись на всі внутрішні протиріччя, може об’єднуватись та знаходити компроміси.

Толерантність – це ключ до власної та внутрішньої безпеки, шлях до розвитку та прогресу. Різність думок допомагає знайти істину та рецепти розвитку і безпечного існування. Вміння домовлятись.

Хтось скаже – та ми можемо, та ми домовляємось. Хм. Декілька ударів по больових точках і можна розколювати строкате суспільство. Тема ЛГБТ вдарить одних та інших, ліві до хрипоти будуть сваритися з правими, фіолетові будуть показувати пальцями на жовтих, німі посваряться з глухими і все тому, що не має культури побудови горизонтальних ліній взаємопорозуміння.

Старше покоління прагне ідеології та сильної руки, молодше свободи та анархії в «лайт» варіанті. І все це результат того, що роками нас всередині або стравлювали одне з одним, або навмисно ділили на сорти. І це можливо було провертати з незрілим соціумом. Варто вчитись толерувати, чути думку, яка зовсім відрізняється від іншої. В цьому один із секретів побудови стабільного, монолітного суспільства, що зможе розбудовувати спільну країну, а не країну кількох кукловодів.

Толерантність починається з мене. Толерантність можна розвивати. Візьміть спосіб гартування – беріть те, що ви не сприймаєте в інших, та пробуте уявити себе на їх місці, думати їх думками та уявити, чому саме вони себе поводять так, чи обрали той чи інший спосіб життя. А ще краще, розберіться з собою, можливо ви не такий вже унікальний та еталонний, як ви собі уявили, чи як вам нав’язують.

Є декілька формул існування – для свого блага, для загального блага і, найбільш прийнятна і екологічна, – для свого і загального блага, комплексно, через систему домовленостей та взаємопорозуміння.

Як би там не було, але 70 років диктатури не можуть минути безслідно, не залишивши своїх шрамів, на тілі молодої країни. Є досвід строкатої Європи, яка змогла домовитись і працювати на своє та загальне благо. Нам з вами набагато простіше – ми одна країна, а не декілька десятків, і всі ми розуміємо одну мову. Тобто у нас є всі умови для толерантної комунікації одне з одним. Бо вже за нашої пам’яті ми побачили, як можна виривати цілі частини одного цілого, штучно нагнітаючи елітарність та унікальність. Будьте толерантні, і як казав великий Йода – «да пребуде з нами сила».