Один із найскладніших періодів у житті людини – це криза в підлітковому віці (пубертатний період). Вона пов’язана не тільки з гормональними змінами, а й з усвідомленням себе. Раніше вважалося, що підлітковий вік – це 13-14 років. Наразі ж так званий перехідний період настає у 10-11 років.
У підлітковому віці відбуваються значні зміни як у фізіології, так, зокрема, й у психіці дитини. Занижена самооцінка, агресивність, тривожність, відсутність мотивації до навчання, нервові зриви, анорексія, наркотична та алкогольна залежність, некерованість – це не повний перелік того, через що можуть проходити підлітки.
Занижена самооцінка – досить часта проблема не лише в підлітковому віці. Звісно, вона формується в дитинстві, а тому саме в цей час, коли дитина починає усвідомлювати себе як особистість, важливо допомогти їй подолати кризу «перехідного» періоду.
«Мені важко спілкуватися з однолітками, моя думка неважлива»; «Я не подобаюсь собі, я жахлива, мені потрібно худнути»; «Я більшість часу сиджу вдома, не хочу привертати зайву увагу до себе» – саме так розповідають підлітки про свій стан.
Головна підтримка підлітка, який опинився в кризовій ситуації, – це довіра батьків до своєї дитини, безмежна віра в неї, в те, що вона впорається. І потрібно їй у цьому допомогти.
Для того, щоб підтримати дитину, батькам доведеться змінити звичний стиль спілкування та взаємодію з нею, як і визнати певні помилки, допущені у вихованні.
«Батьки мене не хочуть чути, бо вважають, що я ще мала, щоб озвучувати свою думку»; «Моя мама постійно мені нав’язує, що я маю робити, як я повинна жити»; «Не хочу спілкуватися з батьками – вони мене не розуміють» – розповідають підлітки про свої стосунки з батьками.
Для того, щоб налагодити взаємини між батьками і дітьми, насамперед дорослим варто подумати, як підтримати свою дитину. Варто усвідомити, що:
1. Кожному з нас потрібна любов, розуміння, визнання та підтримка, а дітям у цьому віці й поготів. Ми часто не здатні враховувати думку дітей, поважати їхню позицію, не знаємо про їхні мрії та захоплення. Замість прийняття – критикуємо, нав’язуємо своє, повчаємо. Тим самим знецінюємо дітей і самі ж їх відштовхуємо від себе.
2. Хоч і прикро усвідомлювати, але в цей період батьки не є авторитетом для дітей. Однак при правильному підході ви можете стати другом для вашої дитини. Визнайте, що підлітковий вік – це про незалежність!
3. Ніколи не критикуйте та не порівнюйте вашу дитину з іншими. Частіше кажіть вашій дитині: «Ти здатний, я вірю в тебе», «У тебе обов’язково все вийде!», «Я пишаюсь тобою», «Я довіряю тобі».
4. Фокусуйтеся на перевагах дитини, а не на ії недоліках. Частіше показуйте, що ви задоволені нею, її успіхами, її поведінкою. Не забувайте про щиру похвалу.
5. Запитуйте дитину, якої вона думки з тих чи інших питань, цікавтеся її поглядами, враженнями, емоційним станом. «Мені важлива твоя думка», «А що ти думаєш з цього приводу?» Ви будете приємно вражені розумом, міркуваннями, поглядами своєї дитини.
6. Дозволяйте вашій дитині самостійно вирішувати проблеми там, де це можливо. Заохочуйте самостійність.
7. Не забувайте про власний приклад. Будьте чесними, щирими, відвертими з дітьми!
Автор : Тетяна Петракова , практичний психолог , автор багатьох соціальних проєктів для дітей
Прокоментувати: