Жінка, захищаючись, вбила чоловіка кухонним ножем. Під час досудового слідства було з’ясовано, що жінка неодноразово зверталась до дільничного та є декілька постанов суду про притягнення чоловіка до відповідальності за дії, які наразі законодавчо визначені як «домашнє насильство». Дії жінки кваліфіковано, як вбивство при перевищені меж необхідної оборони і їй загрожує покарання до двох років позбавлення волі. Так із жертви жінка перетворилась на злочинницю.

За правовою допомогою звернулась жінка. Понад десять років тому почали проживати з чоловіком окремо. Не зійшлися характером. Офіційно розлучатися не стали на прохання чоловіка, бо йому для якихось своїх цілей потрібен був статус одруженого. Спільного майна не було, ділити було нічого. Тож просто роз’їхалися у різни напрямках та й годі. Через декілька років на подаровані батьками гроші жінка придбала собі квартиру. А ще через декілька років вона все ж таки звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, бо мала намір створити іншу сім’ю. Після розірвання шлюбу чоловік заявив свої претензії на придбану жінкою квартиру, як на спільно нажите майно подружжя. І суд став на бік чоловіка, оскільки квартира була придбана під час перебування сторін у шлюбі.

Кожна дитина, то маленьке янголятко, яке довірене нам, дорослим для опіки і захисту. Від того, в якому середовищі вона виросте, залежить і її подальша поведінка, адаптованість у суспільному житті.

«… беручи до уваги, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження…
Принцип 9. Дитина має бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості та експлуатації. Вона не повинна бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі.».

(Декларація прав дитини, прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р.)