Сьогодні майже в кожному навчальному закладі України через відсутність соціально сприятливих умов для розвитку дитини непоодинокими стали жахливі випадки дитячої жорстокості, про що активно рясніє інтернет-простір. За даними дослідження UNISEF, проведеного в 2017 році, Україна входить до першої десятки європейських країн за поширеністю булінгу серед 11-15-річних дітей. З проблемою булінгу в Україні стикалися близько 67% опитаних віком від 11 до 17 років. 40% дітей ні з ким не діляться своїми проблемами, а 44%, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.
Попри доволі тривале існування булінгу в Україні та численні випадки його скоєння, офіційної статистики та реальної кількості проявів недитячої агресії, нажаль, досі невідомо. Проте сам факт того, що безпосередніми учасниками цих трагічних подій стають діти, є дзвіночком до того, що заплющувати очі на існування булінгу в школах є неприйнятним.

Позитивним зрушенням у цьому напрямку стало прийняття в грудні 2018 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу». Цим Законом надано юридичне визначення поняття «булінг», під яким розуміють діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються щодо малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, унаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
На перший погляд може здатися, що булінг є фактично конфліктом, під час якого відбувається зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій або поглядів суб’єктів взаємодії. Проте, на відміну від конфлікту, булінг має свої характерні ознаки, до яких відносять:

•систематичність (повторюваність) діяння;
•наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
•дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Новоприйнятим Законом було встановлено адміністративну відповідальність за вчинення булінгу, яка передбачає накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. За булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, Законом встановлено штраф від ста (1700 грн) до двохсот (3400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Булінг, вчинений дітьми від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, у розмірі від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Варто відзначити, що Закон передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн) до ста (1700 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.
Закон запроваджує контроль директорів шкіл за виконанням заходів щодо протидії булінгу та покладає на них обов’язок щодо розгляду заяв про випадки цькування від учнів та їх батьків. Окрім того, заклади освіти будуть зобов’язані вказати правила поведінки учня в школі, які мають бути розміщені у відкритому доступі на їх веб-сайтах.
Наразі вже існують судові рішення, у яких притягуються до відповідальності винні особи за вчинення булінгу в учнівському середовищі. Так, Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс перше в історії України рішення, згідно з яким було накладено штраф у розмірі 850 гривень на матір неповнолітньої, яка опублікувала в соціальній мережі непристойні фото своєї ровесниці, внаслідок чого потерпілій була завдана шкода психічному здоров’ю.
Інший випадок притягнення до адміністративної відповідальності відбувся в Маріуполі. Зокрема, до поліції звернулася мати дитини, над якою знущалися однокласники. За результатами перевірки було виявлено, що 12-річна дитина певний час піддавалася психологічному насильству з боку однолітків. Водночас керівництво школи приховувало цей факт і не повідомляло до поліції про існуючу проблему. У результаті було складено адміністративний протокол за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення за фактом неповідомлення про випадки булінгу керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України.

Якщо ваша або будь-яка інша дитина стала жертвою цькування з боку іншої дитини або колективу, не зволікайте й швидко реагуйте на ситуацію, демонструючи тим самим нетерпимість до насилля. Батькам варто звернутися до вчителя та навчального закладу, у якому вчиться дитина із заявою про те, що щодо неї проявляють агресивну поведінку. У тому разі, якщо відповідній ситуації не буде надано належної реакції з боку вчителя та навчального закладу, звертайтеся до поліції, де питання вже буде вирішуватися на рівні закону.

В Україні також існують відомі громадські організації, які займаються проблемами булінгу та які зможуть вам допомогти у вашому конкретному випадку. Доцільним буде звернення й до лікарів та психологів, які нададуть кваліфіковану допомогу дитині, що постраждала від знущань.
Дитині, яка стала ініціатором булінгу, допомога потрібна не менша. Задля недопущення повторення відповідних інцидентів у майбутньому першочергово може допомогти відверта розмова з нею та з’ясування реальних мотивів такої поведінки.
У підлітковому віці проблема булінгу має особливе значення, оскільки саме в цей час формуються моделі поведінки дитини, яких вона буде дотримуватися все подальше життя. Проте, незалежно від того, ким вона потенційно може опинитися під час булінгу – переслідувачем, жертвою або спостерігачем, – деструктивних наслідків, страждань та негативного впливу їй буде важко оминути.

Своєчасне реагування на соціально небезпечну ситуацію, зниження ворожих настроїв та формування навички конструктивного реагування в конфлікті – головні профілактичні заходи булінгу, які допоможуть зменшити масштаби цього явища та скоротити кількість залучених до нього дітей. За жодних обставин дитина, що опинилася в ситуації боулінгу, не повинна проходити через це одна. Підтримка сім’ї, друзів, учителів допоможе вирішити проблему та звести її наслідки до мінімуму.
Кожна дитина – це відображення того суспільства, у якому ми всі живемо. Це дзеркало, у якому ми можемо побачити власні помилки та недоліки. Чужих дітей не буває, оскільки саме вони є майбутнім кожної держави. Тому найголовнішим завданням сьогодні є повернення дітям відчуття безпеки та довіри до суспільства, що є неможливим без прояву турботи та небайдужості від нас усіх.