Григорій, з чого саме почався Ваш шлях до справжнього успіху?

З прийняття рішення. Я вирішив змінити спеціальність, яку вибрали для мене батьки. У Миколаєві я навчався за спеціальністю «Фінанси». Але все своє життя я тяжів до якоїсь сценічної мистецької роботи. Ще в школі я був досить активним хлопчиком – завжди приймав участь у самодіяльності.

В першу чергу я хочу подякувати своїм батькам – вони нормально сприйняли мій вибір. Вони повірили в мене і дозволили покинути навчання у виші за контрактом і перейти до іншого ВУЗу, та ще й у Києві. Також потрібно розуміти: ніщо не приходить одразу. Думати інакше - це помилка багатьох творчих людей. Хтось думає: закінчу тримісячні курси ведучого, і цього досить. Ні. Це довгий шлях, що складається із багатьох сходинок. Я ніколи не боявся роботи - продавав ковбасу на базарі у 16 років. Будучи студентом, працював гримером-адміністратором на телебаченні, щоб бути ближче до тієї атмосфери. Я був учасником багатьох масовок, знімався у кліпах, і не завжди за гроші. Скоріше заради досвіду. Зараз я кажу своїм студентам: не бійтеся других ролей; цей довгий шлях дозволить вам кайфувати від його результату. Це – «фундамент». А зараз чомусь всі думають, що свою кар’єру потрібно будувати з «даху». Без усвідомлення цього я б не став тим, ким я зараз є. Все залежить тільки від нас.

Ще донедавна Ви були новачком у цій галузі. Зараз Ви справжній професіонал на телебаченні, який знає, що робить, та слугує за приклад своїм колегам. Як тримати цю високу планку та не падати?

Як і кожен чоловік, я амбітна людина. Я постійно ставлю перед собою нові цілі, відкриваю нові горизонти. Зараз у планах - розвинути свою кар’єру продюсера та власні проекти. У мене багато ідей! Також я вдосконалюю себе як оратор і як тренер: індивідуально працюю зі студентами, бізнесменами та бізнесвумен, менеджерами та навіть підлітками. Я хочу бути конкурентноздатним і затребуваним, щоб мій телефон був «гарячим» 24/7. Книги, спорт, медитація… Це теж допомагає. Свого часу я програвав по п’ять кастингів поспіль. Аби повірити в себе, допомогла література, як просто художня, так і мотиваційна. Багато хто думає, що це так, для «красного слівця». Мені ж насправді допомогла американська література з психології лідерства та успіху.  

Чи пам’ятаєте Ви той момент, коли Ви самі повірили у свої сили?

Десь на курсі третьому-четвертому… Взагалі я був невпевнений у собі, сумнівався: а чи ту професію я обрав? Багато хто казав: та це не твоє, їдь до дому. Але завдяки викладачам я повірив у себе. Проекти на «Інтері», СТБ, 1+1… Але це була робота з «озвучки», а мені хотілось в кадр. І цього я також добився. Роботи зараз багато, та, зізнаюся, іноді наді мною перемагає звичайна чоловіча лінь. Здається, що ти вже суперпрофі. Вираз «спочатку ти працюєш на своє ім’я, а потім воно починає працювати на тебе» тут має трохи негативне забарвлення.

Робота із глядачем, робота на телебаченні «витягує» багато сил та енергії. Де ви берете енергію для відновлення?

Класне питання! Так, я постійно це відчуваю, причому навіть не стільки від самої роботи, скільки від суміжних занять: організації, спілкування. Усього того, «навколотелевізійного». Проведення різних заходів. Зйомки, що тривають декілька днів, теж втомлюють. Після такого я можу прийти додому, пролежати декілька годин, дивлячись у стелю. Але починається ранок, потрібно накопичити сили і йти далі. У цьому допомагають рідні та близькі, що завжди підтримують, і любов до своєї професії. Ти маєш любити її, віддаватися на повну, постійно вдосконалюватись. І обов’язково відпочивати з друзями, з родиною.Насправді наша професія досить виснажлива. Емоційне виснаження тягне за собою виснаження інтелектуальне та фізичне. Ти знаходишся у постійному напруженні… постійний самоаналіз… не можеш розслабитись…

У нашому інфопросторі достатньо публікацій про вашу родину, ви щасливий сім’янин. Родина займає дуже важливе місце у вашому житті?

Так, для мене це важлива складова. Не можна бути успішним без родини, без друзів. Я дуже хочу, аби міцних сімей в Україні було якомога більше. Так, я пропагую сімейні цінності. Я хочу, аби молоде покоління розуміло: родина – це найважливіше в житті. Я отримаю кайф від сімейного життя: ходжу на батьківські збори, проводжу час з родиною, ходжу за покупками.

Певно, непросто поєднувати це із вашим напруженим графіком?

Звісно. Наприклад, така ситуація: моя дружина у «цікавому положенні», а я в Аргентині, в оточенні 20 гарних, незаміжніх дівчат на зйомках «Холостяка» J Графік реально напружений, постійно кудись їдеш, інші часові пояси… Треба над цим працювати. Потрібно говорити про це з рідними. Кількість дітей у нашій родині збільшується. Тому ми обов’язково проводимо час із дружиною просто вдвох. Непотрібно забувати про романтичні стосунки. Я люблю дітей, але в цьому житті є не тільки вони. Стосунки не мають ставати чимось другорядним. Та й про друзів непотрібно забувати.

Якими проектами ви хочете займатися у майбутньому?

Проекти є, деякі більш чіткі, деякі ще зовсім сирі. Також у мене раз-по-раз виникає спокуса зайнятися викладанням. Іноді я думаю над цим цілодобово. Але ще сумніваюсь. Викладання – то велика відповідальність перед студентами.

Але ж ви й зараз проводите тренінги перед студентами?

У мене там немає ніяких НЛПшних речей, програмування. Я вчу слухачів боротися із своїми комплексами, вчу ораторському мистецтву. Навчаю тому, що, правильно та без страху висловлюючи свою думку, вони прокладають свій шлях до успіху.

Як ви вважаєте, що потрібно змінити у нашому суспільстві?

Нам потрібно полюбити себе, потрібно навчитись поважати себе. Не дивитись на інших і не заздрити, якщо в когось щось краще. Не сумувати за минулим і не жити ефемерним майбутнім. Прямо тут і зараз потрібно любити себе, хвалити себе, дивитись у дзеркало і насолоджуватись. Менше скромності - більше впевненості. Будьте стильними і модними. І будьте тими, ким ви хочете. Я мав стати фінансистом, а став ведучим. І я щасливий!