17. Лілія Гриневич: міністр освіти і науки України, білявка і реформатор

Освітня реформа вже наробила галасу і в Україні, і поза її межами. Безглузді «претензії» угорського уряду та відсутність розуміння майбутніх змін у частини педагогів - це лише найвідоміші її проблеми. Із реформуванням освіти невідривно пов’язана і голова МОН Лілія Гриневич. У своєму підході до реформування освіти вона надихнулася фінським досвідом. Саме завдяки цьому діти вчитимуться у школі довше і отримуватимуть не лише знання, а й компетенції. Школи менше перевірятимуть, а учні отримують більше прав. Принаймні так обіцяє міністерка.

16. Уляна Супрун: в.о. міністраохорони здоров'я України, білявка і реформатор. Дубль два

Ще одна міністерка (щоправда в.о.), і ще одна реформа, що викликала ще більше пересудів у суспільстві та серед політиків. Останнє й недивно: у медичній сфері «крутяться» значно більші гроші, ніж у освіті. Медична реформа має зробити свою сферу прозорішою та зручнішою для громадян. Але, як і у випадку з освітою, поки що це лише слова міністра-реформатора. Як працюватиме реформована медицина, покаже тільки час.

Ім’я Уляни Супрун, окрім «реформаторських» розбірок, фігурувало і у розбірках між НАБУ та ГПУ. Спочатку «антикорупціонери» заявили, що ГПУ відкрило справу проти неї, але пізніше у прокуратурі це спростували.

15. Артем Ситник: хотів як краще…

Директор Національного антикорупційного бюро України, як і його структура, підтвердив у 2017 році одвічну істину. А саме: зміни приходять не з влади, зміни приходять із суспільства. Структура Ситника відкривала гучні справи проти високопосадовців та політиків, була і є на слуху у громадських діячів та антикорупціонерів. Але… на виході ми отримали більш ніж скромний результат. А ще прямий конфлікт із ГПУ, та менш очевидний, але не менш серйозній, із СБУ. І нехай усі сторони запевняють, що «війни між ними немає», її залпи лунають у нашому медіа-просторі й надалі.   

14. Юрій Луценко: сумна і повчальна історія Головного прокурора України

Юрій Луценко у 2017 році продовжив «почин» року 2016-го. Не пішли далі затримань та арештів гучні антикорупційні справи, остаточно «зав’язла» справа про злочини проти Майдану – ті, хто душив народний спротив, у переважній більшості своїй і надалі знаходяться не за гратами. Причому не лише за східним кордоном України, але й на її території. Та ще й триває ледь не «шпигунська гра» з НАБУ. Причому, судячи з усього, переважна більшість українців та й закордонних партнерів не на боці прокуратури. Наприкінці року Луценко отримав ще один відчутний удар нижче іміджевого поясу – фейл у «справі Саакашвілі». Суспільний резонанс очевидний – рівень довіри до прокуратури серед українців рішуче пробив чергове дно.

13. Семен Семенченко (Костянтин Гришин): він керував блокадою

Суперечливий та медійний депутат ВРУ Семен Семенченко (також відомий, як командир батальйону «Донбас») відзначився як один з керівників та ініціаторів блокування торгівлі з «тимчасово непідконтрольними територіями». Владі довелося поступитися. Ці події викликали неабиякий резонанс у суспільстві і, щоб хто не казав, повпливали на життя українців. Противники та прибічники блокади вдосталь «накомпроматили» одне на одного у медіапросторі. Але правда завжди одна. Найкращим її індикатором стало відношення ворога: воно було «цілком негативним». А, як відомо, те, що шкодить ворогу, – на користь тобі. Це вже не кажучи про моральний аспект справи. Також Семен затвердився в уяві українців як безкомпромісний критик чинної влади.

12. Володимир Гройсман: поки що у кріслі…

Згадуючи міністрів, не можна не згадати про прем’єра. Цього року Володимир Гройсман, так чи інакше, - один з тих, від рішень якого залежить наше сьогодення. І нарікаючи на «погану владу», українці нарікають саме на нього більше, ніж на президента. Навряд чи можна виділити якусь особливу подію чи явище 2017 року, з яким можна конкретно пов’язати Володимира Борисовича. Саме тому він навіть не у першій десятці нашого рейтингу. Разом з тим, цілком логічно та очевидно, що жодне рішення уряду не можливе без його згоди. Як не дивно, прем’єр виявив себе не лише у негативному образі цього року. Наприклад, він, по суті, заблокував рішення НКРЕКП про абонплату за газопостачання. Та цілком можливо, що пан Гройсман просто вирішив не «накручувати» ситуацію. Поки що.

11. Дмитро Вовк: молодий та перспективний

Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк - теж не найпопулярніша особа в Україні. Саме на нього сипалися «найтепліші» побажання українців влітку цього року. Примусове встановлення будинкових лічильників на газ, воду, теплопостачання та намагання ввести абонплату на газ, звинувачення у махінаціях з енергоносіями… 28-річний хлопець витримав справжній шквал негативу. Деякі експерти одразу «призначили» Дмитра «цапом відбивайлом». Ніби саме уряд вирішив його підставити під гнів доведених до зубожіння українців та перевірити їх реакцію на можливість нових комунальних поборів. Чи це можливо? В Україні можливо все!

10. Олександр Онищенко: «володар плівок»

Екс-нардеп, любитель їзди верхи, красивого життя та прихованого аудіозапису продовжив свою «чорну» для деяких колишніх колег справу. У 2017 році Олександр Онищенко продовжив публікувати свої «плівки». На них - нібито його розмови з іншими депутатами, де наші народні обранці (страшно уявити!) відкрито обговорюють протизаконні справи. А саме: кому і скільки дати «на лапу», як допомогти «своїм» людям та як «порішати» питання. Причому, судячи із записів, президент теж в курсі і теж «в темі». Та хто ж у таке повірить? Наша влада найчесніша у світі! А сам Онищенко просто на себе наговорює, коли каже, що купив мандат за 6 млн у.о… Зараз Олександр живе в Іспанії і намагається отримати громадянство Німеччини. В Україні його звинувачують у махінаціях на ринку енергоносіїв.

9. Василь Ломаченко: українська «Матриця» підкорює світ

Традиційно, нас радують не політики, а митці та спортсмени (та й ті, пригадуючи нашу Національну збірну з футболу, не завжди). Один з них - Василь Ломаченко. Він – віртуоз, його бокс – чисте мистецтво. Цього року він провів три поєдинки – усі його суперники відмовились продовжувати бій у 9, 7 та 6 раундах відповідно. Експерти цілком серйозно кажуть: супротивники українця відчували повну безпорадність. Боксер отримав прізвисько «Матриця» - його рухи порівнюють з бойовими сценами фантастичного фільму. За версією авторитетного американського спортивного каналу ESPN, він – найкращий боксер планети, незалежно від вагової категорії. Досягнення боксера – найкраща мотивація для занять спортом серед нашої молоді.

8. ONUKA: вона «порвала» Європу

ONUKA - ще один представник «поза політикою» у нашому ТОПі. Вона - одна з тих, завдяки кому, згадуючи за кордоном про Україну, ви почуєте про щось, крім війни, політичних розбірок та боксерів. Неформатна, як для нашого теле- чи радіоефіру, музика ONUKA отримала визнання у Європі завдяки Євробаченню. Вона виступала поза конкурсом і «порвала» залу та й світ загалом. Наші телевізійники пустили у цей час рекламу. Дивна логіка…

7. Міхеіл Саакашвілі: майстер грузинського гамбіту

Колишній Президент Грузії, колишній губернатор Одещини та колишній друг Петра Порошенка. «Міхо», як ласкаво називають Саакашвілі у соцмережах, став справжнім топ-ньюзмейкером у 2017 році. Причому зробив це не без особливого шарму – наприкінці року. «Вигнання», прорив кордону, публічна спроба самогубства, перегони з правоохоронцями дахами київських будинків, багатолюдні мітинги і фінальний штрих – тріумфальне приниження прокуратури у суді. Це крутий перформанс навіть за українським мірками. Навіть не дивлячись на нібито лист-примирення до президента, очевидно: Саакашвілі затвердився як вагомий гравець за картярським столом української політики.

6. Роман Насіров: чоловік з ковдрою, що дав надію

Колишній голова ДФС Роман Насіров став справжньою телезіркою, щоправда ненадовго. Заарештованого НАБУшниками чиновника показували на всіх телеканалах. Навіть вже зневірені у всьому на світі українці почали говорити: «Може й справді посадять? Хороші ці хлопці з НАБУ…». «Справа Насірова» показала дві речі. Перше: українці – наївні люди. Друге – в Україні «бабло» перемагає не тільки зло, але й НАБУ. Правоохоронці вважають, що Насіров завдав шкоди державі на 2 млрд грн. Він вийшов під заставу у 100 мільйонів. Їх внесла дружина Насірова. Звідки гроші, - намагаються з’ясувати агенти НАБУ. Побажаємо їм удачі…

5. Ахтем Сеїтаблаєв: він зняв найкращий художній фільм часів Української Незалежності

Принаймні так вважає більшість вітчизняних кінокритиків. Фільм «Кіборги» Ахтема Сеїтаблаєва про оборону Донецького аеропорту отримав схвальні відгуки кінокритиків і став рекордсменом за касовими зборами в Україні серед вітчизняних фільмів. Досить несподівано, як для фільмів такого типу, він вийшов досить правдоподібним. Про це публічно заявили після перегляду навіть ветерани АТО. Розповідати про кіно немає сенсу, його потрібно дивитися. Сам режисер, не соромлячись, називає стрічку пропагандою. Але у наших реаліях це не лише природнє явище, а навіть необхідне.

4. Петро Порошенко: офшорний скандал, довгоочікуваний безвіз та неочікуваний «сюрприз» на День народження

 Так само, як і з Володимиром Гройсманом, важко визначити якісь ключові події, пов’язані з Президентом України Петром Порошенком. Звісно, він впливає на наше життя і, звісно, отримує не абияку порцію критики. Переважно «за діло». Якщо все ж спробувати пригадати пов’язані з Петром Олексійовичем події, то на думку одразу приходять безвіз з ЄС, офшорний скандал та вибухи на військових складах у Калинівці. Останні сталися не лише на рідній для Порошенка Вінниччині, а ще й на його День народження. А щодо безвізу, то, як не крути, це політична перемога України.

3. Павло Клімкін: людина, у якої дуже багато роботи

Якщо ти міністр закордонних справ, то в тебе багато роботи. Якщо ти міністр закордонних справ України, то в тебе дуже багато роботи. Постійне протистояння на інформаційному фронті з Росією, ідеологічно-історичні конфлікти з Польщею, розбір польотів по «освітньому» питанню з угорцями… Українці вже давно зрозуміли – вони не самі у світі. І від того, що відбувається за кордоном, часто-густо залежить більше, ніж від подій всередині України. До заслуг голови МЗС слід віднести залагодження конфлікту з Польщею, тверду позицію по «угорському» питанню і загалом активну роботу на міжнародній арені. Негатив теж є. Навіть не дивлячись на різницю у ресурсній базі, ми могли б активніше піарити себе в очах пересічних європейців. Наш ворог робить це давно і активно, а місцями навіть успішно.

2-1. Українець. Будь-якого віку, статі чи соціального статусу.

 «Чому українець одразу на двох позиціях? Україна ж єдина!» Так, звісно. Але ми не можемо поставити в один ряд бійця АТО з чиновником-хабарником. Не можемо порівнювати байдужого до долі своєї країни олігарха з чесним підприємцем, що тримає невеличку крамничку у підвалі вашого будинку. Тому, як не прикро, є дві України. Вже давно, на жаль, завдяки війні спростовано навіяний «з півночі» міф про «украиноязычных бандеровцев и угнетенный Юго-Восток»: наші хлопці на фронті розмовляють обома мовами. Річ не в тім. Зміни, що відбулися, торкнулися сердець та мізків далеко не всіх українців. На це потрібен час, на це потрібні зусилля. Тому, кажучи про «дві України», ми маємо на увазі тих українців, хто чесно працює на благо своєї держави і відчуває, що це його Батьківщина, і тих, кому глибоко байдуже до неї. Але і ті, й інші впливають на своє, на наше життя більше од всіх окремих персоналій. Тому, якщо хочеш побачити людину, що вирішує долю України, – подивись у дзеркало. Там ти побачиш українця – найважливішу людину в Україні. І згадай: що ти зробив для країни у 2017 році?