Христина ОХІТВА

«Найкраща та найбажанiша нагорода – це визнання публiки»

Реалії сучасного світу змушують кожного підлаштовуватися під шалений ритм життя, постійно розвиваючись та змінюючись. Наша героїня постійно вдосконалює різні свої грані, тим самим підтверджуючи факт, що талановита людина - талановита у всьому.  Про те, як досягти успіху та що для цього потрібно робити,  читайте в iнтерв’ю Христини Охiтви Заслуженої артистки естрадного мистецтва України, журналу «Ukrainian People».

Звання Заслуженої артистки ні до чого не зобов’язує. Для талановитого артиста найкраща та найбажаніша нагорода – це визнання публіки,  яка приходить на твої концерти.

Щоразу, виходячи на сцену, ти повинен заслужити довіру людей, адже саме це характеризує справжнього артиста. Образно кажучи, від того, що тобі подарують медаль Заслуженого льотчика, льотчиком не станеш. Артист повинен бути і залишатися артистом – на сцені, а розвішувати ярлики треба в магазинах з цінниками на прилавках. Будь-яка професія зароджується від внутрішнього бажання служити людям, приносити їм щастя у тій чи іншій сфері нашого життя.

У мене в дитинстві були, на перший погляд, звичайні та прості, але дорослі мрії. Я, на відміну від багатьох дітей, які мріяли про нові іграшки чи красиві сукні, хотіла, щоб не було війни та ворожнечі, люди любили один одного, жили в достатку, а діточки не хворіли та завжди мали тата й маму, а не були сиротами. Незважаючи на те, що я вже не дитина, мої мрії не змінилися. 

Я – українка! Вишиванки для мене – асоціація з історичною та культурною спадщиною мого народу, та з піснями, які дарую публіці. Мейнстрімом можна вважати і фірмові джинси, і дорогі автомобілі, але не те, що має відношення до національної культури. Ті вишиванки,  в яких я виходжу на сцену, не є мейнстрімом. Вони – ознака тієї культури, яку я несу зі сцени.
В чарівних й подекуди загадкових елементах етнічного одягу відображається не тільки історія народу, традиції, звичаї, але й простежується певна обрядовість. Наприклад, є візерунки, якими прикрашали лише весільне вбрання, а є такі, що захищали від злих сил. Для мене залишається загадкою, чому більшість людей не придають вишиванкам  сакрального значення. Я вважаю, що такі речі створені для особливих, святкових, подій. 
Я дійсно на своїх концертах виступаю у національному вбранні. Оскільки концерт, в першу чергу, для мене є показом не лише твоїх особистих надбань, а й культури твого народу. Артист повинен нести культуру, а глядач – сприймати її.
Для когось вишиванки, можливо, і мейнстрім, але не для мене. 

Мій особистий секрет успіху – неперервна робота та любов до того, чим я займаюся. Для мене не існує таких понять, як відпустка, вихідні та відпочинок. Сутність життя – це постійний рух вперед. Саме тому я вважаю, що ніколи не можна зупинятися на досягнутому. 

«Лісова любов» – саме з такою назвою буде мій дебютний альбом, який планую випустити вже в грудні. До нього увійдуть найкращі композиції, що презентують мене як незалежну творчу одиницю, передадуть увесь спектр моїх почуттів. Пісня – це маленька історія зі своїми драмами і радісними моментами. Її потрібно прожити, а не просто проспівати. 
Окремим пунктом мого творчого плану є постійна робота над новим репертуаром. Глядача потрібно дивувати та щоразу боротися за його довіру.

Справжня жінка повинна бути Жінкою! Жінка – це Боже творіння, в якому поєднані якості друга, люблячої дружини, матері, коханки. Не менш важливу роль відіграють наявність мудрості та моральної сили, щоб гідно витримати удари долі та не зламатися. У сучасному світі жінка повинна встигати все: працювати, слідкувати за собою, кохати та бути коханою.

Я вважаю, що кожна людина повинна знати 10 Божих заповідей. Коли кожен, знаючи правила життєвого фундаменту, буде слідувати ним, – в світі настане мир, любов та взаємоповага, а слово «війна» назавжди зникне з нашого лексикону. Немає нічого страшнішого за кровопролиття. І хочеться, щоб кожен з нас цінував те, що в нього є.