Свiтлано, в який момент Ви зрозумiли, що вишиванки – це ваше?
Коли взяла участь в одному благодійному проєкті допомоги АТО, в Харкові. Це був національний фотопроєкт, де учасники фотографувалися в старовинному українському вбранні та аксесуарах. Усе це мене дуже надихнуло. Після проєкту я почала шукати майстринь, які створюють вишиванки, щоб зробити фото у їхніх творіннях. Помітивши, що всієї цієї краси в Сумах дуже не вистачає, я захотіла сама створювати вишиванки.

А як з’явилася назва «Своє»?
Ця назва завжди була зі мною. «Своє» – це Світлана Волик та ще «є», яке я додумала, коли побачила в Інстаграмі фото, що виклав Юрій Горбунов. На світлині були домашні груші з підписом «Своє». Так до моєї назви додалася літера «є».

З першою рекламною акцiєю була досить цiкава iсторiя. Розкажiть про неї детальнiше.
Це був рекламний плакат із моїм фото, де я у вишиванці. Світлина отримала великий зворотній зв’язок. Мене почали впізнавати та цікавитися моїми образами. Потім я була учасницею фестивалю «Таємний ринок» з метою не стільки продати, скільки показати образи бренду. Я знайшла фотографа та домовилась із священником, аби мати дозвіл фотографувати охочих дівчат у вишиванках біля собору. Тоді я «продала» першу сукню. Відверто – я просто подарувала її.

Потiм Ви почали готуватися до показу. Це був iнтенсивний процес?
Так, дуже! Два місяці щоденно я готувалась. Усе зробила сама: обрала місце, запросила моделей, підготувала образи, замовила екран для показу, а потім навіть сама прасувала одяг на самому показі. І я була дуже приємно вражена, що моя ідея та показ привернули таку велику увагу. До нас приєдналися 30 партнерів, серед яких C&E Event Group. Окрему подяку хочу висловити Євгенії Бистрицькій, Сергію Марусію та фотографу Марині Горяній.

Хто був моделями та як вiдреагували гостi?
Моделі – мої друзі та знайомі, які прийшли на показ цілими родинами! Загалом було представлено 51 вишиванку. Я не очікувала, це було так яскраво та масштабно! «Такого у нашому місті ми ще не бачили!», – казали гості. Аура цього дня досі зі мною. Хочу додати, що паралельно з підготовкою до показу я також брала участь у благодійній акції до Дня Св. Миколая. Збирала подарунки для дітей із дитячого будинку. Думаю, що цей період був для мене часом перевірки. Я пишаюся собою, що змогла поєднати ці дві події.

Що Вас надихає на створення нових образiв?
Життя. Нові знайомства, приємні розмови та світ довкола мене. Я люблю свій народ і культуру. Коли подорожую, то вдягаю свої вишиванки і пишаюсь цим. Також надихаюсь, коли фотографую дівчат в українських образах на наших фотоднях. Фотодні від бренду «Своє» – це зйомки у вишиванках, в яких можуть взяти участь усі охочі. Не кожен може придбати вишиванку, але кожен може отримати фото на пам’ять та зануритись у культуру нашої країни. До речі, деяке наше брендове вбрання можна взяти напрокат на свята, концерти, щедрівки та для інших важливих подій.

Ви не тiльки дизайнер, а й щаслива дружина та мама. Як Вам вдається поєднувати сiм’ю та кар’єру?
Мені пощастило з моєю родиною. Вони мене підтримують. Наприклад, коли я готувалася до показу, мій чоловік, старша донька та молодший син завжди були поруч, підбадьорювали та мотивували мене. Це дуже важливо. Коли ти знаєш, що твоя сім’я поруч, це дає сили творити і рухатися далі.

Про що Ви зараз мрiєте?
Про запуск власної лінії одягу. Хочу, щоб у кожному місті України було «Своє».

Що б порадили нашим читачам?
Більше цінувати свій час, частіше спілкуватися з родиною, любити те, що маєш!