Панi Інно, свого часу Ви змiнили адвокатську дiяльнiсть на полiтичну. Чим Вас зацiкавила полiтика?

Політика – це здатність уявляти майбутнє, точно аналізувати теперішнє і пройти дорогу з теперішнього до майбутнього з найменшими втратами. Політика – це створення нових правил для досягнення ідеалістичної мети. Політика – обов’язкове поєднання ідеалізму з практичністю. Якщо бажаєте, політика – це ідеалістичний прагматизм. Усе інше – це політиканство, дрібні інтриги та метушня навколо третьорядних подій і рішень, банальний заробіток на проблемах, крадіжки та маніпуляції. Ви не знайдете в історії політика, який зумів би легко та просто створити у своїй країні чи світі нову реальність. Ніколи серйозних, глибоких та довгострокових змін не досягають одним ударом, наспіх. Але якщо ви насправді новатор, то шукаєте новий спосіб стати переможцем.

Стан вiйни в Українi дає свої невтiшнi плоди. Героям АТО та їх родинам, переважно, так i не вдається повернутися до повноцiнного мирного життя. Якою повинна бути програма для їх адаптацi?

Всі проблеми в країні можна вирішити, якщо влада перестане використовувати бюджет як власну кишеню. Насправді, грошей для реабілітації в бюджеті достатньо, але цинізм, усе ж, бере гору. В державах, що мали або ж мають воєнний конфлікт, як правило, існує матриця і вона майже однакова. Перше, що проходять люди – психологічна реабілітація. Далі – працевлаштування.

Нажаль, зараз залишається вiдкритим питання щодо волевиявленню переселенцiв, адже всi вони позбавленi свого конституцiйного права обирати i брати участь у виборах. Як, на Вашу думку, можна вирiшити таку проблему?

Проблема дійсно існує, тому я вважаю необхідним створити процедуру реєстрації незалежно від місця проживання. Ми повинні розуміти, що існуюча сьогодні конструкція волевиявлення громадян дала владі в розпорядження, за моїми підрахунками, декілька мільйонів неврахованих голосів. Дискети з цими голосами працюють і будуть працювати на виборах. Саме тому, поки ми не організуємо паралельний підрахунок голосів за допомогою найвищих електронних технологій, проблему не буде вирішено. Робити таку процедуру першочергово потрібно буде на рівні суспільства, тому що владі це не потрібно.

Яким ви бачите майбутн України?

Своїм завданням я вважаю побудову багатої, вільної й розвинутої держави. Держави, у якій люди працюють і користуються результатами своєї праці. Основою такої держави є громадянське суспільство, яке вже стає головною дійовою особою в історії новітньої України. Вважаю, що тільки воно здатне стати автором нового суспільного договору та досягти реальних позитивних змін в Україні. Тому моя ставка не змінюється – я ставлю на громадянське суспільство України.

Чи доцiльним i виваженим, на вашу думку, бажання України приєднатися до Євросоюзу?

Сьогодні ми просто не можемо стати членами Євросоюзу. І аж ніяк не через низький рівень життя чи демократії. А передусім тому, що ми великою мірою інші. Історична місія України – бути мостом і воротами між західною та східною цивілізаціями. У світі не знайдено ні соціальних, ні економічних універсальних моделей. Глибокі відмінності у традиціях, культурі, релігії і філософії зумовлюють відмінності в укладах. Те, що добре працює в одних країнах, спричиняє колапс в інших. І навпаки. Універсальної економіки також не буває. А універсальної політичної системи й поготів. Перед нами стоїть важке й «веселе» завдання: опертися на свої сили та ресурси, скористатися найкращим досвідом успіху, який можна адаптувати до наших релігій і планів, і в жодному разі не «прогинатися» під будь-кого!

Ви – жiнка з вражаючим сильним характером та, водночас, вишуканим жiночним стилем. Що для вас означає поняття стилю?

Стиль, на мою думку, головний в усьому, після змісту. Можна бути бідним, але стильним – і тебе завжди побачать, оцінять. А можна бути нечувано багатим, але абсолютно без відчуття стилю, – і ти будеш або смішним, або нудотним будь-кому, хто матиме з тобою справу. Стиль – це відчуття гармонії, позбавлене надмірностей і життєвого хамства. Найбільш стильне, що є у світобудові – це природа. У ній поєднуються витонченість і міць, ніжність і сила, вишуканість і простота.

Як, на вашу думку, ми повиннi виховувати майбутнє поколiння України?

Я дуже люблю дітей. Безмежно. Вважаю, що істинне завдання батьків (і вчителів) – не виражати на дітях власні комплекси неповноцінності, а стати провідником для душі, особистості та розуму дитини. Особливо – у перші роки її життя. Стосунки, які виникають у процесі дорослішання дитини, – це вже взаємини між особистостями. Дружні, шанобливі, гарячі, теплі, вдячні, довірливі – або навпаки, аж до ворожих. Як складеться. Для дитини важливими й вирішальними є необхідна кількість любові й турботи та необхідна якість інформації, навичок. Нам усім потрібно повернути в наше життя душевне тепло, любов і турботу. Цього гостро бракує. Дуже гостро!

Чи варто жiнкам займатися полiтикою?

Правильна жінка – з почуттям справедливості й поміркованості, з материнським прагненням подбати про всіх і захистити, з прагматичним питанням – це правильно чи ні, з ідеалістичним баченням – чоловікам тут не потрібна. Підходять для політики тільки жінки двох видів: така само зіпсована й жадібна, що грає за правилами свавілля, краде так само, як мужики, або тиха та покірна «робоча конячка», готова працювати і працювати за чужими правилами, не лізти «не у свої справи», але працездатна… Це треба змінювати. Докорінно.