По-чесному, з необізнаним виборцем ніколи не буде достойної влади. Досить вже вестись на рекламу, афіші та ТВ-ролики, де нам подають «правду», а насправді – обіцянки, які ніколи не будуть виконані. Досить вже проявляти соціальну активність спонтанно, а іноді і в агресивній манері. Прийшов час звернути увагу на нових кандидатів – конструктивних, реальних, тих, що відповідають за свої слова. Якщо люди цього не зроблять, всі ці адекватні кандидати просто не пройдуть.

Ігнорувати громадські рекламні заходи, де недобросовісні кандидати, як актори в театрі, розважають наївний народ – найкращий вихід. Визнаємо, що, якщо це не зупинити, найближчим часом вся ця державна пліснява структура рухне і ми разом з нею. Але пам’ятайте, що політична еліта з награбованим майном виїде з країни, а ми залишимося. Болісно думати, що чергові вибори можуть стати ще одним кроком в нікуди. Що ми знову будемо обирати поганих серед найгірших.

Поки головною цінністю в державі не буде людина, особистість, родина, громада, як первинна цінність людей, нація не зможе розвиватись. Політика повинна бути інструментом реалізації цих цінностей, а не спектаклем. Наша реальність вже давно показала хто э хто. Вперта еліта, незмінна олігархія, напружений та незадоволений народ – ось наші реалії.

Скільки можна це терпіти? Де нові обличчя? Де свіжі ідеї до боротьби з внутрішнім ворогом? Де стратегія і тактика визволення країни? Неможливо дивитись, як зараз старі невгомонні лідери намагаються залучити молодих кандидатів до написання суспільного договору та нового курсу. Це ж просто чергова показова імітація державотворення! Молодим зеленим нарцисам, нажаль, просто до вподоби залучатися до чергового популізму незмінних «пенсіонерів» нашої влади та робити піар на їх фоні. В реалі – написати новий курс можна було вже давно.

Гарного майбутнього просто не буде, якщо зараз ніхто не сформує нову політичну альтернативу, що стане повним крахом показової державності останніх двадцяти семи років.

Стосовно зовнішнього впливу... Давайте визнаємо, що наші проблеми – це скоріше наш особистий вірус, яким заражене суспільство та нестійка державна система. Не треба ні в кого тикати пальцями та перекладати відповідальність. Народ повинен визнати – в наших невдачах винні ми, бо мовчки спостерігаємо за спектаклем нашої влади, підіграємо, ігноруємо дії мародерів, що залізли в наш дім та нашу голову. Так, становище не дуже приємне, але, давайте по-чесному, історія, держава, начальство, дитинство, сусіди, фаза місяця – все це лише привід зняти з себе відповідальність. Якщо сам народ не здатний сформувати яке життя він хоче збудувати то нема чого покращувати. Починайте з себе та країна досягне успіху.

«А як бути з вірою?» – спитаєте ви. Віра бути повинна. Просто повинна і все. Бо найстрашніше для суспільства – це, коли воно зневірилося та стомилось. Руки опускати не можна. В той момент, коли ми аргументуємо свою апатію невірою, ми тим самим підриваємо власну рішучість що-небудь поміняти. Кожний новий день очікування – гальма для позитивних змін.

Так, збій у системі є. Тільки уявіть, що наш сучасний державний устрій – це камінь, який передавався багато років з одних рук в інші. Звичайно, діючі інститути владине працюють. Старі правила настільки затверділі, що просто не дають можливості з’явитися новим. Приймемо цей діагноз та нарешті приступимо до лікування. Досить жити в державі, яка функціонує проти людини. Давайте разом з нуля перезапустимо її. Побудуємо новий фундамент!

Що ним буде цим фундаментом? Для початку – наші національні українські цінності! Родина, добробут, взаємоповага... Нам це потрібно, тому треба знайти того, хто також розділяє ці цінності. Таким чином, добро нарешті увійде в парламент і буде реалізовано.

Визнаємо, що душу нашого суспільства треба вже сьогодні лікувати. Дуже болісно, що на сьогоднішній день переважають такі емоції як злість, агресія, обман та неповага до батьків. Подивіться коло себе та почніть змінюватись. Найкращим стартом стане зміна в вашому житті – сім’ї, парі, родині. Коли діти бачать, як батько любить їхню маму, і як мати цінує батька, вони набувають впевненості в тому, що вони теж любимі, важливі та цінні. Ви не уявляєте як сильно це впливає на подальший розвиток країни. Світле майбутнє – довга дорога, що потребує змінити світогляду людей з самого малку. Саме тому я вважаю виправданим заняттям розвивати освіту в нашій країні. Якщо ми хочемо, щоб у майбутньому наші діти стали відповідальними громадянами, то повинні пояснити їм змалку, що, насамперед, вони самі повинні брати на себе відповідальність. За своє життя. Свій вибір. Навчитися вмикати свій мозок та не допускати, як ми зараз, до влади популістів по третьому кругу.

Добре, з майбутнім розібралися. Як же бути с сьогоднішнім днем? Єдиний вихід, на мою думку – це збудити сплячу еліту, яка почне говорити і мислити на мас медіа, давати свій інтелектуальний продукт. Тільки політична еліта зможе роздати всім хворим сироватку, яка вразить виборчий процес. Нікому і в голову не прийде вестись на популізм. Потрібна розписана конкретика, а не галасливі пусті закиди та шоу. Справжні модернізовані реформи спроможні нейтралізувати зовнішній вплив на країну – дійсно важлива річ. Іншого вибору, як створити повністю нову модель я не бачу.

Стосовно конфлікту центральних та периферійних еліт , можу сказати, що потрібна інша модель стосунків Києва та регіонів, яку повинен ініціювати новообраний президент. Саме він, вперше зайшовши в свій кабінет, підпише для початку головний документ, де будуть конкретно розписані реально корисні кроки, а далі скаже, що тепер перед законом всі рівні. Якщо влада буде чесною перед законом, то і у всіх гравців (олігархів) не буде вибору – вони так само повинні будуть слухатися.

А взагалі, корінь будь-якої проблеми – це нестача в душі любові і чесності по відношенню до себе і оточуючих. Наступний раз, коли будете приймати рішення, запитайте себе – «Що я роблю?». Транслюєте ви любов, чи роздуваєте своє его? Тільки світле може перемогти чорне!