Головною темою для багатьох людей свiту є пандемiя. Якi уроки винесе людство?
Так, принаймні, цивілізована частина людства деякі цінності все ж мала переглянути. Не скажу, що здоров’я досі не цінувалося, однак саме зараз, як ніколи за останні 100 років, стало очевидним, що потреби мати високий соціальний статус чи владні посади, жага до високооплачуваних професій або медійно розкручених брендоутворювальних рівнів культурного буття не можуть стояти і близько на одному рівні з потребою почуватися здоровим!
Ніщо так, як неконтрольована епідемія SARS-CoV-2, не виявило людству справжню непотрібність та зайвість чималої купи речей з повсякденного життя, які під рабською владою нашого одвічного ненажерливого «хочу» здобувалися з відчуттям і смаком щастя. Як швидко це все втратило свою цінність і потрібність!
Як швидко ми зрозуміли, скільки наших бажань є штучно щепленими для насичення свого середовища хибними ідеалами та установками, патологічними стереотипами та архаїчними парадигмами, які, як здавалося нам, мали б зробити нас людьми третього тисячоліття, а насправді досі утримують нашу свідомість у середньовіччі.
Цей вірус знову нагадав людині, що не вона володар планети! І що в будь-який момент, якщо людство заграється, найменші представники живого найнесподіванішим чином можуть швидко нагадати про місце Людини в нашій біосфері з її цифровими технологіями та інноваціями.
Однак прозріли далеко не всі, бо поки все, як завжди: хтось рахує дні до сорокового поминального обіду, а хтось – фінансові чи матеріальні прибутки.
Коронавірус поставив «на коліна» усі відомі провідні системи охорони здоров’я – це повинно закликати медичних інвесторів та креаторів переглянути існуючі правила гри.

Незважаючи на те, що вiрус щодня забирає життя, багато українцiв не вiрять та не дотримуються правил карантину! Чому це вiдбувається, на ваш погляд?
Думаю, це пов’язано з трьома групами причин, які витікають одна з одної та підтримують одна одну – таке собі деструктивне, роками насаджене, «щеплене коло» культурно-морального зубожіння, освітньо-професійної занедбаності, економічно-політичної несумісності та протиріч. На перший погляд, нічого з цього не пов’язане з інфекційною безпекою та самоусвідомленням власної протиінфекційної поведінки. Проте, якщо в цьому розрізі проаналізувати ситуацію з карантином, що склалася, одразу всі осі та вектори до постізоляційної вседозволеності та антикарантинної анархії на всіх рівнях/площинах – від населення до медиків, від медиків до влади приведуть нас до центру цього «вадного кола».
Національна карантинна стратегія, що базуюється на всебічному обґрунтуванні своїх цілей та механізмів, хоч і впроваджувалася своєчасно, врешті була провалена, і єдиний фронт протидії COVID-19 перетворився на тисячі маленьких локальних «війн» медиків та тих, ще свідомих громадян, які продовжують дотримуватися санітарно-протиепідемічних заходів у боротьбі з коронавірусом. Війн без єдиного підходу та єдиної тактики – за принципом «хто як може і чим вже може». Війн, коли в тилу множиться ігнорування, байдужість і навіть судження з гаслами «дістали ви зі своїм вірусом, скільки можна!» Війн за інерцією виживання.
Дані про динаміку зростання кількості нових випадків інфікування, навіть при тому, що відомо далеко не все, навряд чи когось вже дивують!
Боляче розуміти, що за цю всесюдну несвідомість та халатність, дуже класні медики заплатили своїм здоров’ям, а дехто і життям...
Гірко бачити, як правильні і дієві ініціативи очільників МОЗ України, головних фахівців з епідеміології, вірусології просто знищуються на місцях. Збираються світлі голови, витрачають час, нерви, проводять гарячі фахові дискусії, проживають процеси, аби розробити ще один дієвий алгоритм, створити ще один слушний наказ для поліпшення захисту населення! Але, скерувавши це все до виконання, де-факто поповнюють лише підшивки в папках, які роками множаться на полицях кабінетів.
Не працюють механізми контролю та притягнення до відповідальності! Вони є, але не працюють! Поняття «аудит» ніяк не приживається на теренах державної медицини.

Жахливо відчувати, як у питаннях інфекційної безпеки медична децентралізація вбивчо ставить на коліна не то що лікарню, а цілу громаду, коли через самодурство місцевих керманичів хтось не отримав засобів індивідуального захисту, а хтось, отримавши, не має можливості ними своєчасно скористатися, інші ж уперто не тільки не хочуть їх надягати, а ще й інших підбурюють цього не робити! І крізь це все безслідно губиться сам пацієнт – як той, хто вірив у допомогу, так і той, хто не вірив у COVID-19.
Епідемія далі і далі демонструє не тільки тутешні перекоси, а всю драматичність втрати авторитету інститутів науки, професійної кадровоуправлінської школи та іміджу лікаря. Спробуйте вдруге спонукати людей зайти у свої домівки для тривалої ізоляції, коли все горе, яке більшість відчуло, пов’язане, в основному, тільки з втратою прибутків чи клієнтів! Спробуйте вдруге переконати їх про небезпеку, демонструючи якісь цифри і кольорову інфографіку, коли у Фейсбуці кожен «диванний експерт» радіє від зруйнованої санітарно-епідемічної служби, повчає про кварц і вакцини та вимагає ПЛР-тестування! Спробуйте вдруге нав’язати соціальну дистанцію та маски, коли на територіях лікарень цілими колективами безкарно саботують цивілізовані і доведені за ефективністю санітарно-епідеміологічні заходи! Спробуйте це зробити, витримавши шквал прокльонів, образ та погроз? Спробуйте, якщо вас швидше не звільнять!
Колись мій один наставник запитав: «Ти знаєш, чому стільки людей досі не вірять в Бога Ісуса Христа?» Не отримавши відповіді, він тихо промовив: «…через християн! Бо чимало з них своїм життям і діями заперечують Його!»
Спробуйте повернути довіру до лікаря, коли самі медики щодня її руйнують! Спробуйте примусити на місцях виконати накази головного санітарного лікаря чи керівника МОЗ? На тисячу запитів отримаєте тисячу відписок! На тисячу запланованих перевірок – тисячу постановочних прийомів і показів.
Вам треба показати роботу – Вам покажуть! Для звіту треба кількості – будуть кількості! Треба показники – будуть показники! Все є і все буде, аби тільки «царство осталось стоять»!
Коли медицина вже вичистить свої авгієві стайні?! Невже знову тільки про гроші?
Тяжко від усвідомлення сказаного...
«Вадне коло» в дії.

Що потрiбно знати про covid-19 українцям?

Якщо не торкатися медичної спільноти, то пересічним громадянам, я вважаю, потрібно знати, що ця епідемія не вигадана, і що її трансформуючий вплив на всі глобальні устрої нашої цивілізації шалений. Вірус вкрай контагіозний та небезпечний. Летальність його досить висока, аби бути прирівняною до подібних респіраторних сезонних вірусів.
Ніколи медики так масово не вмирали від інших інфекцій упродовж останніх 100 років, як від SARS-CoV-2. Медиків, розумієте? Тих, хто знає як і вміє берегтися!
Якщо більшість і переносить хворобу COVID-19 на рівні самоізоляції легко і наче не помітно, то що на цих осіб очікує через рік, і яких дітей вони будуть народжувати – ніхто напевне не знає!
Якщо у вашого знайомого, окрім легких грипозоподібних симптомів, нічого іншого не спостерігалося, і він продовжував звичний для себе спосіб життя, то це не означає, що з вами буде так само, навіть якщо донині ви вважали себе здоровим і міцним. Та досі всі наукові паралелі про зв’язок міцного імунітету та швидкого одужання чи навіть несприйнятливості до коронавірусу є дискутабельними, неоднозначними та нерідко суперечливими.
Діти хворіють і так само, як і дорослі, можуть хворіти тяжко.
Вірус ушкоджує не тільки легені, нервова система, серцево-судинна є такими ж частими клінічними мішенями, як і органи дихання.
Відсутність специфічної імунопрофілактики та єдиних, достеменно дієвих підходів до лікування коронавірусу чи абсолютно тропних препаратів – не привід ставати фаталістом. Часто дотримання елементарних санітарно-протиепідемічних заходів, таких, як миття рук, дотримання соціальної дистанції, використання індивідуальної медичної захисної маски запобігають інфікуванню.
Хвороба COVID-19 – не привід переривати вагітність, життєві плани чи намічені курси до мети. Це, тим більше, не вирок, і якщо так сталося, що ви захворіли, вам допоможуть українські лікарі одужати, хоч які б страшні новини ви читали і яку б ситуацію у своїй голові прокручували.
Так, хворі іноді помирають, але смерті треба дуже добре постаратися, аби українські медики просто так віддали їй життя. Дедалі частіше вона програє цю битву.

Якi ФЕЙКИ розповсюджують про вiрус?
Я спеціально не вивчав цього питання, але з відомих мені можу назвати найголовніший: «коронавірус – фейк». Усі решта на його тлі взагалі видаються несерйозними та дивакуватими.
«Коронавірус – як зброя людей вселенської змови для цілеспрямованого зменшення чисельності населення планети чи встановлення «нового» порядку».
«Коронавірус – розробка для збагачення фарміндустрії і тих, хто приховано керує Всесвітньою організацією охорони здоров’я».
«Короновірус – тестова модель, перед іншими запланованими, більш глобальними катастрофами».
«Коронавірус – кара Божа за гріхи людства».
Всі вони, певною мірою, відображають поточні регіональні соціальні стереотипи, страхи та тривоги, нашаровані на тутешні ментальні особливості та фільтровані системою існуючого світогляду. Не більше. Яких ще фантазій можна очікувати від суспільства, яке, навіть перед лицем доведеної інфекційної небезпеки, недотримується карантину або саботує його?

Чимало дискусiй щодо спалаху другого карантину та COVID-19? Чи буде вiн восени?
Перша хвиля закономірно на тлі того, що коїться зараз, перейшла в другу хвилю зростання захворюваності. Якщо так триватиме далі, ситуація може погіршитися до критичної, і кількість смертей та нових випадків можуть дійсно спонукати владу посилювати обмеження. Однак, як вже зазначав, я не вірю, що цього буде достатньо, аби люди не чинили активного опору цим обмеженням і взагалі дослухалися до них. На мою думку, тільки трупи в кожному домі, кожному під’їзді можуть зупинити цю вакханалію і мотивувати тих, хто ще не захворів, щось переглянути у своїх діях.
Логічно, що восени до спектра респіраторних захворювань додадуться інші сезонні вірусні захворювання, котрі мають схожу клінічну картину і перебіг. І на тлі цієї схожості при наявному дефіциті діагностичних ресурсів загальна картина захворюваності вірус-асоційованими пневмоніями точно виглядатиме жахливішою, ніж тепер. А отже, подальше посилення карантинних заходів може бути знову єдиним виходом для країни в цілому. Такі чергування пом’якшень та посилень карантину можуть бути вимушеними ще не один рік, поки або вірулентність вірусу не спаде, або поки вакцинопрофілактикою і системними санітарно-протиепідемічними заходами не будуть знищені його уже природні резервуари/осередки існування, а також перервані шляхи рециркуляції.

Коли чекати вакцину?
Думаю, що скоро на ринку з’явиться багато вакцин від цього вірусу, досвід використання яких тільки почне накопичуватися, щоб можна було через певний час, а, може й роки оцінювати їхню ефективність та наслідки. Але вірус змінюється, мутує поки швидше, ніж ми встигаємо його вивчати, тому я особисто не розраховую на те, що вакцинопрофілактика в найближчій перспективі стане рішенням епідемічного поширення SARS-CoV-2. Все ж вбачаю, що саме санітарно-протиепідемічні профілактичні заходи, зміна соціальної свідомості та дотримання персональної повітряної і контактної гігієни найближчими роками допоможуть людям не хворіти в глобальних масштабах, у переочікуванні часу, відведеного для послаблення вірулентності цього вірусу.

Що порадите читачам?
Я очолював два місяці медичне сортувальне розмежувальне містечко із зонами знезараження та дезінфекції від центрального штабу протидії COVID-19 у Броварах і ще раз переконався: наскільки ж невдячна справа в нашій країні роздавати поради, навіть у таких життєво важливих питаннях безпеки. У нашого населення, вочевидь, ще з пострадянських часів в генотипі прописалася відраза до тих, хто когось вчить «жити» і роздає навіть справді корисні та потрібні поради. А тепер, коли кожен із нас «президент», поради взагалі сприймаються зі зворотнім ефектом.
Тому буду стриманим і скажу лише єдине: раджу вам, дорогі українці, усвідомити, визнати, прийняти і взяти, нарешті, на себе відповідальність за своє здоров’я та долю, а також за майбутнє своїх дітей! Це важливо завжди, і особливо важливо зараз! Не кажіть, що сліпі і не бачите, і не знаєте, бо в темні часи завжди видно світлих людей, на яких ви сміливо можете рівнятися. І не створюйте собі «кумира» при цьому! Саме так вам буде видно куди іти і як жити далі...