Галино, розкажіть про ваш творчий шлях. В якій техніці ви працюєте? Які нагороди можете виділити?
Мій шлях був непростим та тривалим. В цілому, в мистецтві я вже понад 30 років, 20 з них - працюю у сфері освіти та культури, є членом товариства художників Золочівщини. Сьогодні, мої роботи знаходяться у приватних колекціях в Україні, Росії, Польщі, Чехії, Франції, Америці, Австралії, опубліковані у каталозі «Painting & Graphics 3» (Київ, 2015 р.) та друкувались в журналах Leisure Painter (Великобританія, 2017 р.). Щодо техніки, все ж таки я надаю перевагу олійному живопису, а саме натюрморту й пейзажу. Також працюю в оформленні художнім розписом українського національного одягу.
Я маю неймовірну кількість нагород і всі вони є особливими і значущими для мене, мабуть, з останніх можу виділити почесну грамоту від Львівської обласної ради, а також орден «За розбудову України», 2020 р., грамоту від Міністерства освіти і науки України, 2018 р., медаль «За служіння мистецтву», 2020 р., а також почесні грамоти та подяки від Львівської обласної державної адміністрації (у 2015р., 2016, 2018р., 2019р.).

Ви є педагогом і керівником зразкового художнього колективу України арт-студії «Палітра» Золочівського ЦДЮТ. Розкажіть про ваших вихованців, які цінності ви в них вкладаєте?
Вже понад 13 років я є керівником арт-студії «Палітра». Мої вихованці – неодноразові переможці обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсів з образотворчого мистецтва, загалом на колектив ми маємо понад півтори тисячі перемог, здебільшого це у Польщі, Литві, Естонії, Чехії, Білорусі, Австрії, Словенії, Чорногорії, Словакії, Македонії, Гонконзі, Японії, Китаї, Канаді, США та рідній Україні. Випускники п.Галини продовжують навчання у мистецьких навчальних закладах в Україні та за кордоном, зокрема в Польщі та США. Мої вихованці є неодноразовими Рекордсменами України ( 2014р., 2017р., 2019р.).
Я завжди цікавлюся у дітей, що вони хочуть сказати у своєму художньому творі, ми обговорюємо тему, композицію, ідею, в якій техніці вони бачать свою роботу, допомагаю підібрати фарби, пензлики та навіть папір. Але опанування техніки малювання – це лише половина успіху, найголовніше – підтримувати, надихати та навчити дитину вірити у власні сили.

Ви неодноразово входили до складу експертного журі всеукраїнських та міжнародних мистецьких конкурсів. Поділіться вашими враженнями?
На 100 відсотків можу сказати, що це надзвичайно цікавий і повчальний процес як для конкурсантів, так і для журі. Обирати серед сотень, або й навіть кількох тисяч талановитих робіт – найкращу, завжди складно, а особливо коли це діти, які з відповідальністю підходять до втілення поставленої теми, їх бачення вражає та кардинально відрізняється від дорослого.

Ми добре знайомі з вашим 6-річним онуком Максимом, який також є художником? Яка з останніх картин юного митця вас вразила найбільше?
Максим у Золочеві – знаменитість. В моїй студії він займається з трирічного віку, а свою першу картину намалював, коли йому виповнилося лише півтора року. І вже тоді він отримав свою першу нагороду. На свій шестирічний вік Максимко має вже більше 150-ти перемог у різноманітних всеукраїнських та міжнародних конкурсах –в Індії, США, Іспанії, Італії, Канаді, Австралії, Словенії, Польщі та у багатьох інших країнах світу. У ного багато медалей, кубків та грамот. Однією з моїх найулюбленіших робіт Максима (і його також) є «Земля одужає! Вірус загине». Про неї писали усі газети нашого міста та багато обласних інформаційних видань. Цей малюнок – його бачення планети, яка зараз захворіла.

Розкажіть, будь ласка, про вашу волонтерську діяльність.
Близько восьми років я працюю вчителем-волонтером арт-гуртка «Сонечко» БФ «Милосердний самарянин для дітей з особливими потребами» у реабілітаційно-катехитичному центрі при церкві Миколая Чарнецького, де навчаю дітей малювати та розвиває їхні здібності. Мої вихованці, діти та молодь з особливими потребами, є багаторазовими переможцями мистецьких конкурсів, їх творчі роботи виставляються у багатьох галереях, музеях та держустановах.
Також я активно співпрацюю та обмінююся досвідом з іншими благодійними фондами - «Ініціатива заради майбутнього», «Омріяна Країна», «Серце Миру», «Парасолька» (Швейцарія).

Що можете побажати читачам журналу Ukrainian People?
Я живе у ритмі «нон-стоп», не знижуючи обороти та не втрачаючи цікавість до улюбленої справи. Бажаю усім знайти справу, яка буде надихати. Самореалізовуйтеся. Завжди живіть з усмішкою, захоплюйте оточення непохитним оптимізмом і постійним бажанням створювати нове та прекрасне.