Жодної градації за першу, другу і третю дитину теж немає. Нагадаю, що виплати на дітей, народжених до 30 червня 2014 року становили на першу дитину - 30 960 грн, на другу - 61 920 грн, на третю та наступних дітей — 123 840 грн. Але з 1 липня 2014 року цю суму уніфікували до 41 280 грн без прив’язки до кількості дітей в родині. У бюджеті України на 2020 рік є пункт про опрацювання питання щодо встановлення нових розмірів допомоги при народженні дитини (100 тис. грн – на першу дитину, 200 тис. грн – на другу дитину, 400 тис. грн – на третю і кожну наступну дитину). Але опрацювати – це не встановити. За прогнозами експертів, таке нововведення може вступити в силу в кращому випадку через рік.
Та ж історія і з «Пакунком малюка». У 2020 році вартість одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» становитиме до 5 тис. гривень. Сума залишилася незмінною, без врахування інфляції, проте сказано – зміст пакунка буде переглянуто. І тут є кілька варіантів – продукти, пропоновані молодим сім’ям, будуть гіршої якості чи їх буде просто менше? Будемо сподіватися, що ні те ні інше і держава планує суттєво зекономити у системі Prozorro, але хто знає.
Я дуже сподівалася, що новий уряд зверне увагу на успіх по всьому світі урядових програм «Материнський капітал». Кожна країна адаптує формат на свій лад. Класичний варіант – це фіксована сума грошей, на яку може претендувати родина, в якій з’явилася друга чи кожна наступна дитина. Цим капіталом родина може скористатися один раз і витратити кошти на покращення житлових умов, на навчання чи проживання дитини в гуртожитку, тощо. Ці гроші часто не можна перевести в готівку, що зменшує вірогідність їх нецільового використання. Тому з сертифікатом можна звернутися, наприклад, до житлового фонду і обміняти його на квартиру. Тобто ці кошти від держави допомагають частково чи повністю компенсувати батькам великі фінансові витрати, пов’язанні з народженням та вихованням дитини.
Є дуже багато прикладів успішних варіацій на тему «материнського капіталу», які можна копіювати і втілювати. Наприклад в Кувейті щороку 10% від доходів країни направляється у спеціальний фонд майбутніх поколінь. За рахунок нього повністю компенсується вартість освіти як в межах країни, так і за кордоном, медична допомога дітям, тощо. А коли ціни на експортовані країною товари виростають, держава частково гасить кредити, взяті молодими родинами.
А в ОАЕ ще до весілля молодята можуть отримати безвідсотковий кредит з Шлюбного Фонду, близько 20 000 доларів на кожного, і погашати його не так вже обов'язково: як тільки в сім'ї народжується дитина, кредит автоматично вважається виплаченим. За появу на світ нового громадянина щасливі батьки отримують від 50 000 до 200 000 доларів, а при необхідності - і будинок. Також, держава відкриває рахунок для забезпечення майбутнього дитини на якому до її 18-річчя накопичується близько 100 000 доларів. Це все готові алгоритми дії, які можна сміливо переймати, адаптувати під Українські реалії та втілювати.
Що я хотіла сказати цією статтею? Я дійсно рада, що пріоритетом цього, 2020 року, в Міністерстві соціальної політики назвали дітей, але я дуже хочу, щоб це відображалося не лише в кількох пунктах видатків у фінансовій звітності, а стало справжньою дієвою системою, яка несе за собою позитивні зрушення.
Це чудово, що фінансування Міністерства соціальної політики збільшили, але я дуже хочу, щоб ці гроші опинилися саме в тих руках, які їх потребують.
Я думаю, що малозабезпечені родини вдячні за кожне несуттєве підвищення виплат, але мені хочеться щоб ми нарешті прийшли до моделі економічної ефективності і змогли побудувати таку систему соціального захисту, яка б дозволила не лише компенсувати незначні витрати (а комусь – вижити), а й допомогла забезпечити впевненість людей у майбутньому. Я хочу щоб всі відчували себе захищеними і розуміли, що держава на їх стороні!