«Будь-яка криза завжди допомагає розкрити потенціал»
Розкажіть про сферу Вашої діяльності.
Сфера моєї діяльності. Я працюю викладачем у Вінницькому національному технічному університеті. Захистила кандидатську дисертацію та здобула науковий ступінь кандидата технічних наук. Пройшла міжнародне наукове стажування за кордоном (Люблінська Політехніка, м. Люблін, Республіка Польша). Перейняла досвід роботи зі студентами та науковими програмами в європейських ВУЗах. Закінчила курс навчання з англійської мови та отримала сертифікат, що відповідає загальноприйнятому європейському стандарту В2 (незалежний користувач з поглибленим рівнем знань), згідно Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (CEFR). Отримала вчене звання доцента кафедри Електроніки на наносистем ВНТУ. Довгий час працювала на посаді заступника декана з навчально-виховної роботи факультету інфокомунікацій, радіоелектроніки та наносистем. Але після вступу в докторантуру при ВНТУ довелось полишити посаду заступника декана, щоби більше часу приділяти написанню докторської дисертації, яка наразі вже на завершальній стадії. Викладач – це така професія, яка вимагає постійної концентрації уваги на новітніх досягненнях науки і техніки, постійного особистісного зростання, набуття нових компетентностей, постійного підвищення кваліфікації. Саме тому я намагаюсь постійно підвищувати свій рівень знань та досвіду в технічних галузях. Нещодавно пройшла стажування для викладачів в міжнародній ІТ компанії EPAM Systems (Teacher Internship Program). Це значно підвищило мій рівень знань та навичок в ІТ-технологіях, і з радістю ділюсь своїми здобутими знаннями зі студентами. Наразі пройшла перший етап конкурсного відбору експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Тепер проходжу тренінг для майбутніх експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Цей тренінг є обов'язковою частиною програми навчання кандидатів у експерти. Успішне проходження тренінгу дає можливість експертові бути внесеним до реєстру експертів та брати участь в акредитаційних експертизах. То ж це буде моїм наступним досягненням.
Також є в планах реалізація свого творчого задуму. Я хочу створити інноваційну школу моделей, юних «міс», в котрій будуть поєднуватись як освітня складова, так і практична fashion складова.
Чому Ви вирішили пов'язати своє життя з освітою?
Я вважаю, що освіта має величезне значення в житті людини та суспільства в цілому. Освіта – це інструмент, який дає людям знання, вміння, інформацію, дозволяє їм знати свої права та обов'язки щодо своєї сім'ї, суспільства, нації. Освіта збагачує світогляд, розширює можливості боротьби з несправедливістю, насильством, корупцією та багатьма іншими неприємними моментами в житті суспільства. Мені батьки завжди казали: хочеш бути успішною – вчися! Я запам’ятала це на все життя. І дійсно це правда. Завжди кажу про це своїм студентам. Знання – це сила. Знання забезпечують гарну платформу, з якої ви можете оцінити ваші здібності у тій чи іншій галузі, а відтак - сформувати навички, які потенційно приведуть вас до професійного успіху. Особливо це стає важливо з віком, коли у результаті практичної діяльності ми маємо вже сформовані навички та діємо за завченими парадигмами, закладеними почасти ще в юності, під час здобуття першої освіти. Та світ навколо нас змінюється і ми просто зобов’язані змінюватись і застосовувати плоди людського прогресу. У протилежному випадку ми стаємо бар’єрами на шляху цього прогресу і прикладів цього в реальному житті можна знайти масу. Особливо це важливо, якщо на вас лежить відповідальність за ухвалення складних рішень, які можуть змінити долі багатьох людей. Я хочу, аби більше людей розуміли важливість навчання протягом всього свого трудового життя. Освіта розвиває більш-менш різнобічну особистість, яка вміє не тільки виконувати роботу, але й мислити. Я хочу, щоб українці жили усвідомлено, вміли мислити.
Що вплинуло на формування вашого світогляду, життєвих принципів?
З юного віку звісно ж це батьки, люди, які впливали на формування світогляду та закладали моральні принципи. Чим старшою стає людина, тим більше вона взаємодіє із соціумом, а відтак збагачує свій життєвий досвід новими моральними якостями, принципами, ще більше розширює свій світогляд. Так і в мене. З часом я почала помічати в людях різні якості, іноді позитивні, іноді не дуже. Але завжди намагалась бачити в людях тільки хороше. Адже ми знаходимо в житті лише те, що самі вкладаємо в це життя. Якщо ти несеш всередині красу та добро, то й навколо тебе будуть люди з чистою душею та світлим розумом. Ми повинні починати із себе, і тоді світ зміниться на краще. От побачите. А ще в мене були хороші вчителі по життю, тобто люди , які в кожен значимий період життя були поруч, які надавали корисну пораду, мотивували на важливі вчинки і направляли в потрібне русло.
Ви - заступник декана з виховної роботи, доцент кафедри Електроніки та наносистем. Як вам це вдається та що вас надихає?
Я уже зазначила, що я полишила посаду заступника декана в силу того, що розпочала навчання в докторантурі при ВНТУ. Це теж займає багато часу. Виступи на конференціях, симпозіумах, написання наукових статей у фахових виданнях України та за кордоном – все це вимагає підвищеної уваги та більше вільного часу від основної роботи. Тому прийняла для себе таке рішення. Але поєднувати навчання та роботу теж нелегко. Та Мене надихають інші жінкит, які свого часу займались наукою або іншою серйозною сферою діяльності, і досягли неабияких висот та визнання. Їх незламна стійкість духу , вмотивованість допомагала рухатись вперед. В собі я теж відчуваю таку стійкість.
За яким принципом ви стимулюєте до навчання своїх студентів?
Період навчання у ВНЗ – це підготовка до трудової діяльності, яка в найближчому майбутньому повинна стати для молодої людини основним джерелом існування та засобом особистісної самореалізації. Маючи досвід роботи на посаді заступника декана , я впевнено можу сказати, що мотивація студентів до навчання є однією з основних складових навчально-виховного процесу. Аби досягти високого інтелектуального розвитку студентів, підвищити ефективність навчального процесу, потрібно використовувати сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання. Тобто, я залучаю студента в колективний взаємодоповнюючий процес навчального пізнання, заснований на взаємодії всіх його учасників. Іншими словами, щоб кожен студент мав конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, бо від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою завдання. Така групова діяльність сприяє формуванню у студентів позитивного ставленні до навчання, розвиває вміння пристосуватись до умов роботи в групах. А це згуртовує студентський колектив.
Враховуючи сучасні реалії, викладачі та студенти вимушені переходити на дистанційне навчання. Ваші поради, як в таких умовах не занедбати навчання та отримати необхідні знання?
Так, дітям складніше вчитися вдома. Адже вони перебувають у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами. Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде. Тому батькам необхідно докладати певних зусиль, щоб допомогти. Я би радила скласти чіткий розклад, режим , організувати якісну робочу зону, привчити дитину до дисциплінованості (форма одягу, вчасно під’єднуватись до уроку і тд.), мотивувати і помічати успіхи.
Що стосується викладачів та студентів, то для усієї академічної спільноти карантинні заходи стали викликом та випробуванням. Маю декілька порад, які допоможуть краще адаптуватися до нової академічної реальності.
- Вчіться фокусуватися на власних емоціях та переживаннях, проговорювати їх – навіть це може знизити загальний рівень стресу та тривоги. Втім, якщо негативні емоції переважають – шукайте підтримки у близьких людей чи у професійних психологів
- Потурбуйтеся про здоров’я, сон, повноцінне харчування, фізичну активність, свій емоційний стан. Карантин минеться, а ви маєте зберегти потенціал для подальшого нестримного руху!
- Карантин не тільки обмежив нас, але й подарував чудовий шанс для освоєння нових форм навчання, нових ресурсів. Відкриття ресурсів найбільш рейтингових університетів світу, освітніх платформ та бібліотек дає змогу опановувати більше якісного матеріалу. Тому можна вдосконалюватись, саморозвиватись.
- Дуже важлива взаємна підтримка. Піклуйтеся про близьких, підставте плече батькам, рідним. Дозвольте собі проявляти любов: словами, дрібними вчинками, простими обіймами. Допомагайте один одному: в навчанні, із вирішенням якихось особистих, побутових проблем.
Будь-яка криза завжди допомагає розкрити потенціал.
Чим відрізняється сьогодні сучасна молодь?
Головна риса нинішнього покоління молоді – технологічність. Люди буквально виросли з різними гаджетами у руках. Через безперервний потік інформації нинішня молодь набагато швидше її сприймає.
Я вважаю, що молоде покоління є досить конкурентоспроможнім.
Молодь швидше перемикається між кількома речами і не особливо страждає через несприятливий для роботи фон. Це може бути корисним у завданнях, що вимагають мультизадачності. Водночас тенденції свідчать про сповільнення дорослішання. Вразливості молоді додає і технологічна залежність. Молоді люди більше ізольовані один від одного фізично. А це може породжувати схильність до депресії. Тому все ж треба намагатись більше часу проводити в реальному світі, а не у віртуальному.
На вашу думку, які цінності сьогодні потрібно прививати сучасним дітям?
Сучасні діти завантажені максимально. Батьки роблять все, щоб виховати всебічно розвинену особистість. На жаль, у цих перегонах вони не завжди встигають навчити дитину найголовнішого - людяності! Саме правильні життєві цінності дитини є запорукою того, що малюк успішно реалізує себе, виросте гідним членом суспільства, буде жити в злагоді з собою та оточенням. Привертання уваги дітей до моральних і культурних цінностей повинно починатися з ранніх років. Основи етики дитина вбирає в сім'ї. Перший і обов’язковий урок, якому дитину повинні навчити тато і мама, - любити себе. Не можна навчитися довіряти оточенню, а значить, жити в гармонії із соціумом, якщо ти не любиш і не шануєш себе.
Для успіху в житті вкрай важлива здатність до комунікацій. В основі такого спілкування - гармонійні взаємини з близькими людьми і з самим собою.
Для дітей дуже важливі сімейні традиції. Спільні активні ігри на природі або відверта розмова біля багаття будуть кращими й ефективнішими за будь-які виховні бесіди.
Які будуть побажання підростаючому поколінню та українцям в цілому?
Бажаю всій Україні мирного неба над головою. Підростаючому поколінню – бути чемними завжди, поважати старших, а слабких берегти. Хочу, аби нинішнє покоління не бруднило нашу мову брутальними словами, щоб старанно наполегливо вчились, щоб мислили критично. Нехай наші діти поважають родину і свою Батьківщину, хай рідний дім і батьків ніколи не забувають, а люблять і шанують. Бо життя швидкоплинне… Бажаю кожному з нас щастя та світлої долі.