Головний редактор
Автор понад 500 соціальних проектів, направлених на розвиток дитячих талантів.
Телевізійний експерт. За освітою – журналіст (факультет масових комунікацій CНУ ім. В. Даля, магістр журналістики). Друга вища освіта – психолог (факультет психології CНУ ім. В. Даля).
....
Інфляція в Україні в липні 2017 року річному вираженні, у порівнянні з липнем 2016 року, прискорилася до 7,3% з 6,8%, зафіксованих в червні-2017 до червня-2016.
Про це повідомили в прес-службі Державної служби статистики України.
У порівнянні з попереднім місяцем, червнем 2017 року, базова інфляція в липні сповільнилася до 0,1% з 0,2% в червні до травня.
З початку року, в порівнянні з груднем 2016 року, базова інфляція склала 4,1%.
Нагадаємо, інфляція в Україні в липні 2017 року в порівнянні з попереднім місяцем, червнем, сповільнилася до 0,2% з 1,6% в червні до травня. У річному вираженні, у порівнянні з липнем 2016 року, інфляція прискорилася до 15,9% з 15,6%, зафіксованих в річному вираженні місяцем раніше.
....
Сьогодні варто особливу роль приділити романтиці.
9 серпня - 17-ий місячний день - день відчуття радості, набуття внутрішньої свободи.
Цей день ідеальний для укладення шлюбу.
У цей період активність починає зменшуватися, настає часта зміна станів, ідей і суджень. Коли накопичені за минулі фази досвід і сили енергетично тривають пускатися на реалізацію планів.
Що трапляються зміни настроїв можуть ставитися не тільки до ділової області, а й особистому житті.
Прекрасний період для звільнення від давніх звичок, також можна спробувати щось нове. У відносинах - це час зближення і романтики на найбільш високому рівні.
День тижня - середа, цього дня протегує Меркурій, вісник богів. У середу удача чекає насамперед людей розумової праці. Можна переробити купу справ, відкладених вами на потім. Середа взагалі хороша для будь-якого виду роботи. Особливо ж легко даються розрахунки, робота з комп'ютером, з великою кількістю відомостей.
....
Погодьтеся, в сонячну і теплу погоду зовсім не охота сидіти вдома, а хочеться відправитися з друзями або родиною кудись на прогулянку. Парки - це та зона відпочинку, де в гарну погоду найчастіше проводять час жителі мегаполісу. Редакція журналу Ukrainian people зробила підбірку 10 кращих парках Києва. Виберіть і відвідайте історичні та природні пам'ятки нашого міста можливо деякі з них стануть Вашими улюбленими місцями для відпочинку і сімейного дозвілля.
1 Парк Феофанія
Це історична місцевість і одна з кращих природних пам'яток Києва. Парком займаються професійні архітектори з ландшафтного дизайну.
Адреса: вул. Академіка Лебедєва, 37.
2 Парк імені Тараса Шевченка
Парк знаходиться в центральній частині Шевченківського району і має статус "Парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення". Розташований поруч з "червоним" корпусом Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко. У парку стоїть один із символів української столиці - пам'ятник на честь великого українського поета і культурного діяча Тараса Шевченка.
Адреса: вул. Терещенківська, 24
3 Гідропарк
Парк, розташований на Венеціанському і Долобецькому островах між Дніпром і Русанівською протокою. Звідси відкривається приголомшливий вид на правий берег Дніпра. Тут є водні атракціони, човнові станції, де можна взяти в прокат човен, скутер або катамаран, велика кількість ресторанів і закусочних, наметів з лимонадом і снеками, нічні клуби.
Адреса: Труханів острів.
4 Маріїнський парк
Парк був побудований в 1874 році за проектом садівника А. Г. Недзельського на місці палацової площі і військового плацу, де влаштовувалися паради. Зараз парк розташований навпроти будівлі Верховної Ради України та Маріїнського палацу між вулицею Михайла Грушевського та Парковою дорогою.
Адреса: Михайла Грушевського, 5
5 Співоче поле
Щорічно тут проводяться виставки квітів. Співоче поле вже давно служить для проведення культурно-масових заходів, фестивалів, виставок, концертів. Щоліта тут проводиться фестиваль "Країна мрій".
Адреса: вул. Лаврська, 33
6 Національний Ботанічний сад імені М.М.Гришка
Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України входить до природно-заповідного фонду України. Справжньою окрасою ботанічного саду є його дендрарій. Колекція бузку, магнолій вже давно стали не тільки візитною карткою ботанічного саду, але і всього Києва.
Адреса: Тімірязєвська вулиця, 1
7 Ботанічний сад імені А. В. Фоміна
Заснований в 1839-му році на пустирі, в глибоких ярах і на пагорбах неподалік від Київського університету, парк вважається одним з найстаріших ботанічних закладів України. У ньому зібрана унікальна колекція рослин різного географічного походження, яка налічує понад 9 тисяч видів.
Адреса: вул. Симона Петлюри, 1
8 Пейзажна Алея
Метою споруди алеї було створення можливості огляду туристами видів Подолу і Дніпра з висоти історичного Верхнього міста. Вона проектувалася як частина комплексу Архітектурно-історичного заповідника "Стародавній Київ", який повинен був охопити території історичних градів, які становили Київ.
Адреса: вул. Володимирська, 2 - вул. В.Житомирська, 34
9 Парк Кіото
Парк "Кіото" - символ дружніх відносин між Україною і Японією і підписаного договору про співпрацю між країнами, був відкритий в 1972 році. Навесні можна відчути себе справжнім гостем "Країни висхідного сонця" - тут розпускаються квіти японської вишні.
Адреса: вул. Кіото, буд.1
10 Cквер імені Гейдара Алієва
Один з найбільш "молодих" і незвичайних київських парків. Майже весь парк - це величезний каскадний фонтан-водоспад в формі чудового східного килима, на тлі величезної стели, стилізованої під Бакинську фортеця.
Адреса: вул. Глибочицька 24
....
Ми дуже часто згадуємо про війну, що триває на сході. Постійні згадки у ЗМІ про обстріли, зведення про наші втрати та втрати ворогів. Війна на українській землі стала чимось настільки буденним і звичним, що іноді навіть важко уявити: а як же було раніше? Як було без війни? Ці, насправді жахливі, питання все частіше виникають в головах українців.
Давайте поглянемо правді у вічі: всього лише за декілька років наші громадяни звикли: у нас йде війна. Новини про наших покалічених чи убитих захисників вже не викликають таких гострих емоцій, як раніше. Насправді, це цілком звичне явище. Суспільство не може знаходитись у постійному стані напруги, шоку… Суспільство захищає себе, зводячи між собою та проблемами стіну нереальності. І це дуже небезпечно – з часом українці можуть перестати вважати війну чимось реальним. Вже зараз у багатьох, особливо молодих людей починає складатись враження: «АТО - це щось таке, що відбувається в паралельний реальності. Ми ходимо до вишу, ми розважаємось та сидимо у соцмережах. У нас є що їсти і пити. Є дах над головою. На вулиці - сміх дітей, світить сонечко. Де ж війна?». Реально про війну, про її матеріальність, нагадують лише бійці, що повертаються зі сходу.
В них особливі обличчя. Часто вони обпечені яскравою степовою спекою. Світлі очі їх стають якимись підкреслено яскравими, навіть у чорних очах з’являється якийсь неприродній блиск. Їх погляд одночасно чимось наляканий, роздратований та рішучий. Часто можна помітити, що навіть ті люди, що мають абсолютно природну проукраїнську позицію, відчувають якусь інтуїтивну пересторогу до ветеранів АТО. Насправді вони бояться не своїх захисників. Вони бояться правди. Не тої, яку приносять із собою наші бійці з Донбасу, а тої, яку вигляд солдата будить в них самих: «У тебе в країні йде війна. Там гинуть твої брати й сестри. Вони закривають собою ворогу шлях у твій маленький затишний світ. Вони знищують противника і стоять у під пострілами гармат та кулеметів. А ти тут. Ти не хочеш думати про це. По-перше, це дуже гірко й страшно. А по-друге, це соромно. Ти ж не там».
Але нам потрібно чітко усвідомити – їм не потрібні наші страх та сумніви. Бійцям потрібна справжня вдячність – наша повага. Це те, що може дати кожен з нас. Для цього не потрібно мати величезні статки чи ризикувати життям. Для цього просто потрібно бути людиною. Людські емоції мають перемогти тваринний страх. Але як вони виявляються? У чому їх суть? Все, як завжди, просто.
Повага виявляється не в бездумній пропаганді та маханні прапорами. Коли Україна переможе, нам не потрібне чергове «побєдобєсіє». Так і зараз ми повинні пам’ятати тих, хто виконував чи виконує свій обов’язок захищати Батьківщину. Про них потрібно говорити у школах та по ТБ. Але не потрібно ідеалізувати їх, перетворювати на казкових героїв, знімати пафосне кіно чи падати перед ними навколішки. Це все ми вже бачили у тих, з ким воюють наші захисники. Повага у іншому – підтримувати те, за що вони вбивали та вмирали. Україну. Не бути байдужим до проявів навіть «побутового сепаратизму» та «ватності» навколо. Не давати і не брати хабарі. Підтримувати українську культуру та мову – те, що в першу чергу намагався знищити ворог. І головне - ми повинні обирати таку владу, що не піде на компроміси з ворогом та буде піклуватися про своїх захисників матеріально. Звісно, якщо ви можете допомогти нашим захисникам професійно як волонтер соціального проекту чи матеріально – це чудово. Та реально не всі мають таку можливість.
Є цікава тенденція у відношенні до бійців АТО серед українського населення. Вона чітко відображає загальне ставлення українців до війни на сході в цілому. Спочатку настроєні «антиукраїнсько» (парадоксально, але самі, при цьому, громадяни України!) люди ненавиділи «карателів». І це стосується не лише задурених жителів Донбасу. Любителів «руського міру» вистачало і у Києві, і навіть у Львові. Тепер їх ненависть кудись ділась – звісно, не у всіх, але у переважної більшості. Здається причини цього очевидні: робота СБУ та розуміння того, яке зло несе сучасна Росія. Та, на нашу думку, це трошки не так. Звісно, є й ті, хто «прозріли». Та й СБУ справді працює іноді досить ефективно. Але на емблемі цієї структури написано «Aquila non captat muscas» («Орел мух не ловить», у перекладі з латині). Рядові ватники - не її справа. Є інша версія їх «заспокоєння». По своїй суті, так званий «антимайдан», усілякі «ЛНР», «ДНР» та інші плоди хворої фантазії кремлівських політтехнологів є люмпенськими утвореннями. Навіть номінальне керівництво цих терористичних організацій не має ні належної освіти, ні якихось моральних якостей. Лише жорстокість та жадібність. Такими легко керувати нашому реальному ворогу. Якщо помістити їх у більш цивілізоване середовище, вони потроху заспокоюються – ідеологія, заснована на примноженні моральних благ, не спрацьовує на «дальніх дистанціях».
Інша справа - проукраїнська частина суспільства. Часткове збайдужіння до теми війни ґрунтується не лише на «інформаційній» втомі. Наші люди бачать, що АТО перейшло у не надто активну фазу. Звісно, ці слова видались би нашим бійцям образливими: важко говорити про «відсутність активних бойових дій», коли по тобі кожного дня стріляють. Останні розмови парламентарів та урядовців про зміну формату АТО – цілком схожі на намагання відновити інтерес до проблеми у суспільстві. Можливо, ніякої зміни формату не буде, а якщо і буде, то лише юридично. Знаючи наших можновладців, очікувати можна будь-чого.
А поки що, не забуваймо про тих, хто нас захищає. Не тому, що «так треба», а тому, що без цього ми вже не українці. Тому, що це природно.
....
Юлія Пшенична, генеральний продюсер телеканалу RTI, медіа кризис менеджер.
Слово «криза» стало трендом сьогоднішнього часу. Всі ми час від часу відчуваємо її на собі - від особистої кризи до кризи світового масштабу. Як же вижити в такий період, і не тільки вижити, а ще і досягти успіху? Як використати кризу на власну користь? Давайте розбиратись.
Вікіпедія трактує слово «криза», як різкий, крутий перелом в будь чому. Як бачимо в тлумаченні жодного слова про негатив. А от східні мови перекладають це слово як: ризик і можливість. Тож, кризова ситуація може і повинна стати початком нового успішного життя людини і компанії.
Успішні та ефективні керівники – менеджери, проаналізувавши ситуацію в компанії та визначивши проблемні зони і можливості, віддають перевагу реалізації перспектив, а попередні помилки виправляють по ходу. Це логічно, адже концентруючись тільки на вирішенні проблеми, ми опиняємось в ситуації нескінченного ремонту, який триває роками і не приводить до бажаного результату.
Телеканал RTI вже три роки знаходиться на українському ринку. За цей час ми мали велику кількість різноманітних приємних, чи не дуже ситуацій, кризисних моментів та стикнулись із тим, що наші бізнес цілі не втілюються з бажаною нами швидкістю. Але ми обрали стратегію постійного руху в сторону інноваційності та власної унікальності. Я вважаю, що криза, як причина виходу із зони власного комфорту, є чудовою можливістю для розвитку інновацій, креативу, пошуку нових можливостей, змін на краще і досягнення нових цілей. А першим кроком на початку виходу з кризи є уміння побачити збоку компанію. Так, інколи це боляче, але тільки знання правди, сміливість змінити все і віра в свої сили роблять дива.
На телевізійному ринку України дуже багато телеканалів з дуже великими бюджетами, історією та зовнішньою підтримкою. В такій ситуації, виходячи на ринок ми зробили ставку на унікальність. Вона присутня у нас в усьому – від формату radiovision, до гармонійного поєднання в ефірі музики та інформації. Навіть наш прайм відрізняється від інших – з 12:00 до 18:00. Це час, коли ті для кого ми працюємо – офісні працівники знаходяться за комп’ютерами і фоном можуть отримати коротку але важливу інформацію, почути улюблену пісню та дізнатись щось корисне і цікаве з авторських програм.
Особливу увагу ми приділяємо тим проблемам, з якими щодня стикаються українці і це єднання з соціальним життям країни також робить нас сильнішими і впевненими в кризових ситуаціях, адже допомагаючи іншим ми стаємо сильнішими. В нашому ефірі представлений безпрецедентний проект «Реальні історії АТО», в якому прямо в ефірі вирішуються проблеми внутрішньо переміщений людей і тих, хто віддає своє життя і здоров’я на Сході України.
З величезним задоволенням ми запрошуємо до нашого шоу «Ранок. Гроші. RTI» представників малих і середніх компаній, які діляться своїм досвідом ведення бізнесу в Україні. Разом ми дізнаємось про проблеми і шукаємо шляхи їхнього вирішення.
А ввечері наші глядачі можуть побачити унікальні музичні програми, в яких можна побачити кращі рок, джаз та класичні кліпи.
Втім, повертаючись до поняття «криза» і розібравшись з унікальністю, наступним кроком для розвитку стає робота з колективом. Я вважаю, що найбільша цінність компанії – це співробітники. Принцип компанії полягає в тому, що кожен співробітник має отримувати задоволення від того, що він робить і бути щасливим. Часто бувало, що людина, прийшовши на одну посаду з часом переходила на іншу, в якій почувалась краще і досягала більших результатів. Вважаю, що така гнучкість і вміння почути свого працівника – це ще одна запорука створення міцної команди, яка зможе подолати все.
Цікавою «фішкою» нашої роботи з колективом є обмін посадами. Що це таке? Раз на місяць всі співробітники витягують посади своїх колег і впродовж години виконують , або намагаються виконувати, їхню роботу. Такі тренінги допомагають налагодити комунікацію всередині колективу і розуміти всі робочі процеси та механізми, що відбуваються в компанії.
Наразі RTIвільні люди швидко і активно розвивається і має велику кількість глядачів не тільки в Україні але і по всьому світу. Побачити насможна на супутнику, в кабельних мережах країни, в цифровому мовленні в Києві та, звичайно, в інтернеті на сайті rti.ua.
Постійно рухаючись вперед, в будь-якій кризовій ситуації варто пам’ятати, що досягнення мети – це шлях, який складається з маленьких дрібничок, на які потрібно звертати увагу, вчасно реагувати і постійно працювати над їхньою досконалістю. Тоді будь-яка криза стане цікавою пригодою на шляху на бажаної мети.
....
По своей сути спиннер - это просто подшипник, вокруг которого симметрично размещено несколько лепестков. Тогда почему он стал настолько популярным?
"Приготовьтесь к короткому сеансу гипноза. Простая игрушка: внутри подшипник, вокруг которого вращаются лепестки. Вот и все. В этой простоте гениальность спиннера. Теперь, говорят, можно смотреть вечно не только на огонь и воду, а еще и на то, как крутится спиннер.
Производители утверждают, что игрушка помогает повысить концентрацию, успокоить, развить мелкую моторику. Но о минусах все молчат. К примеру, было замечено, что спиннеры вызывают сильную, близкую к наркотической, зависимость.
Именно поэтому их запретили во многих школах США.
А в связи с тем, что спрос на спиннеры значительно превышает предложение, многие игрушки изготавливаются в подвалах. Неизвестно, какие материалы могут для этого использоваться... Не так давно на таможне было изъято более 200 000 игрушек.
Они содержали в себе свинец и ртуть. При этом обычный покупатель не сможет отличить оригинал от подделки.
Недавно, 1 августа, в зале Украинского Дома прошло необычное мероприятие – День рождения главного редактора журнала «Ukrainianpeople» Татьяны Петраковой. Необычным его сделало то, что сама именинница не получила в свои руки от гостей ни одного подарка. А сам праздник прошел в формате благотворительной акции. Или наоборот, это была благотворительная акция в виде праздника? Известный общественный и медиа-деятель Татьяна Петракова рассказала нам об этом подробнее в своем интервью. А заодно поделилась секретом: как, не получив ни одного подарка, провести лучший День рождения в своей жизни.
Краткое досье: Татьяна Петракова, издатель журнала Ukrainianpeople, автор более 300 социальных проектов для детей, а также детей с травмами войны переселенка из Луганска, где была владельцем глянцевых изданий ( lifeinmotion, журнал «Свадьба в стиле», организатором благотворительных мероприятий)
Награди: медаль «За заслуги 2 ступені» від української асоціацїї ветеранів СБУ
Медаль за Заслуги від фонду національної безпеки України
Номінація «Журналіст Року» в національній преміі
«Мати Року»
Татьяна, как же так? На День рождения - и без подарков?!
Почему же? Подарки были, и, наверное, лучшие в моей жизни! Мне подарили настоящее счастье. То, что подарки дарили не мне лично, это так. За несколько дней до своего Дня рождения я предупредила всех, что лично мне дарить ничего не нужно. У меня на празднике было 200 маленьких гостей, моих друзей. Это дети из Лисичанского интерната – все подарки были для них. Им они нужнее, чем мне. Этим детям из прифронтового города необходима наша любовь и поддержка. Для них было организовано бумажное шоу, сладкий стол и, конечно, они получили подарки от гостей. Хочу поблагодарить всех – и артистов, которые пели для нас в этот вечер - Василия Бондарчука, Анну Добрыдневу , Андрея Осадчука («Х-Фактор»), и всех гостей за то, что поддержали мою инициативу и подарили мне лучший День рождения в моей жизни!
Как у Вас появилась эта идея?
Помню, как 3,5 года назад я сама приехала из Луганска в Киев. Я сразу же начала заниматься проблемами таких же, как и я сама, переселенцев. Несмотря на то, что свой первый журнал я основала еще в 22 года, ранее я не встречалась в неформальной обстановке с «медийными персонами». Тогда же я впервые попала на День рождения к одному них. Там я никак не могла понять: зачем вся эта роскошь, нереально дорогие подарки… Ведь все это можно было пустить на помощь тем же переселенцам, военным, детям с прифронтовых зон. И я решила для себя, что когда у меня будет возможность, на свой День рождения я подарю частичку счастья тем, кто нуждается в нем больше всего. И я исполнила свою мечту.
Но почему именно так? Ведь можно было просто организовать еще один благотворительный фонд или организовать сбор средств?
Я преследовала этим несколько целей. Не буду говорить, какая из них важнее. Во-первых, что может быть лучше, чем дарить счастье детям? Это один из показателей, который делает нас людьми. Это тот случай, когда сколько ни дай, все равно получишь больше. Добро всегда возвращается. Я имею в виду не ответную помощь, а то чувство, когда ты понимаешь, что вселил в эти детские глазки надежду и веру. Это чувство и есть лучший подарок. Ну а другой аспект – я хотела подать пример, послать яркий месседж: нужно выходить за границы своего эгоизма. Я знаю, что многие мои социальные проекты уже наследуют другие. И это отлично, я рада такому «плагиату»!
Но как организовать такое мероприятие? Да еще и привлечь известных исполнителей?
Сначала расскажу вам один случай. Не так давно моя подруга работала на Дне рождения у дочери одного нардепа. Ей исполнялось 10 лет. Моей подруге сразу дали фотоаппарат с флешкой внутри. Когда она отсняла торжество, фотоаппарат так же забрали на выходе. Так вот, гостей 10-летней именинницы развлекали звезды первой величины, чьи гонорары начинаются от 15 тысяч евро! Мне хочется кричать: «Да что же вы творите? И это в стране, которая борется за свое существование! В стране, где льются реки крови! В стране, где дети остаются без родителей и детства! Неужели нельзя было помочь на эти деньги им???». Когда задумываешься об этом, приходит на ум фраза - «пир во время чумы». Я не «большой человек», я просто редактор журнала. Но у меня есть свои жизненные принципы. И я точно знаю: только отдавая, мы приобретаем!
Партнеры: ТМ "Гармония", кафе I Live, международная – транспортная компания ART- Logistic? научное шоу экспериментов Лилия Каркай
Благодарность :Сергею Позняку, спасибо за помощь в предоставление транспорта для детей! Отдельная благодарность руководству Украинского Дома за содействие в проведение праздника!
Недавно, 1 августа, в зале Украинского Дома прошло необычное мероприятие – День рождения главного редактора журнала «Ukrainianpeople» Татьяны Петраковой. Необычным его сделало то, что сама именинница не получила в свои руки от гостей ни одного подарка. А сам праздник прошел в формате благотворительной акции. Или наоборот, это была благотворительная акция в виде праздника? Известный общественный и медиа-деятель Татьяна Петракова рассказала нам об этом подробнее в своем интервью. А заодно поделилась секретом: как, не получив ни одного подарка, провести лучший День рождения в своей жизни.
Краткое досье: Татьяна Петракова, издатель журнала Ukrainianpeople, автор более 300 социальных проектов для детей, а также детей с травмами войны переселенка из Луганска, где была владельцем глянцевых изданий ( lifeinmotion, журнал «Свадьба в стиле», организатором благотворительных мероприятий)
Награди: медаль «За заслуги 2 ступені» від української асоціацїї ветеранів СБУ
Медаль за Заслуги від фонду національної безпеки України
Номінація «Журналіст Року» в національній преміі
«Мати Року»
Татьяна, как же так? На День рождения - и без подарков?!
Почему же? Подарки были, и, наверное, лучшие в моей жизни! Мне подарили настоящее счастье. То, что подарки дарили не мне лично, это так. За несколько дней до своего Дня рождения я предупредила всех, что лично мне дарить ничего не нужно. У меня на празднике было 200 маленьких гостей, моих друзей. Это дети из Лисичанского интерната – все подарки были для них. Им они нужнее, чем мне. Этим детям из прифронтового города необходима наша любовь и поддержка. Для них было организовано бумажное шоу, сладкий стол и, конечно, они получили подарки от гостей. Хочу поблагодарить всех – и артистов, которые пели для нас в этот вечер - Василия Бондарчука, Анну Добрыдневу , Андрея Осадчука («Х-Фактор»), и всех гостей за то, что поддержали мою инициативу и подарили мне лучший День рождения в моей жизни!
Как у Вас появилась эта идея?
Помню, как 3,5 года назад я сама приехала из Луганска в Киев. Я сразу же начала заниматься проблемами таких же, как и я сама, переселенцев. Несмотря на то, что свой первый журнал я основала еще в 22 года, ранее я не встречалась в неформальной обстановке с «медийными персонами». Тогда же я впервые попала на День рождения к одному них. Там я никак не могла понять: зачем вся эта роскошь, нереально дорогие подарки… Ведь все это можно было пустить на помощь тем же переселенцам, военным, детям с прифронтовых зон. И я решила для себя, что когда у меня будет возможность, на свой День рождения я подарю частичку счастья тем, кто нуждается в нем больше всего. И я исполнила свою мечту.
Но почему именно так? Ведь можно было просто организовать еще один благотворительный фонд или организовать сбор средств?
Я преследовала этим несколько целей. Не буду говорить, какая из них важнее. Во-первых, что может быть лучше, чем дарить счастье детям? Это один из показателей, который делает нас людьми. Это тот случай, когда сколько ни дай, все равно получишь больше. Добро всегда возвращается. Я имею в виду не ответную помощь, а то чувство, когда ты понимаешь, что вселил в эти детские глазки надежду и веру. Это чувство и есть лучший подарок. Ну а другой аспект – я хотела подать пример, послать яркий месседж: нужно выходить за границы своего эгоизма. Я знаю, что многие мои социальные проекты уже наследуют другие. И это отлично, я рада такому «плагиату»!
Но как организовать такое мероприятие? Да еще и привлечь известных исполнителей?
Сначала расскажу вам один случай. Не так давно моя подруга работала на Дне рождения у дочери одного нардепа. Ей исполнялось 10 лет. Моей подруге сразу дали фотоаппарат с флешкой внутри. Когда она отсняла торжество, фотоаппарат так же забрали на выходе. Так вот, гостей 10-летней именинницы развлекали звезды первой величины, чьи гонорары начинаются от 15 тысяч евро! Мне хочется кричать: «Да что же вы творите? И это в стране, которая борется за свое существование! В стране, где льются реки крови! В стране, где дети остаются без родителей и детства! Неужели нельзя было помочь на эти деньги им???». Когда задумываешься об этом, приходит на ум фраза - «пир во время чумы». Я не «большой человек», я просто редактор журнала. Но у меня есть свои жизненные принципы. И я точно знаю: только отдавая, мы приобретаем!
Партнеры: ТМ "Гармония", кафе I Live, международная – транспортная компания ART- Logistic? научное шоу экспериментов Лилия Каркай
Благодарность :Сергею Позняку, спасибо за помощь в предоставление транспорта для детей! Отдельная благодарность руководству Украинского Дома за содействие в проведение праздника!
В рамках святкування Року Японії в Україні вперше в історії нашої держави в Київ приїжджає Японський Майстер-Учитель Рейкі - Хякутен Інамото. Ініціатором приїзду майстра є Вікторія Романова, майстер Учитель Усуї Рейкі Ріоха.
Хякутен Інамото - буддійський монах - міжнародний Вчитель - Майстер Рейкі найкоротшою духовної лінії. Тривало вивчаючи і досліджуючи оригінальне вчення Учителя Мікао Усуі, в 1998 р створив Центр «Коміо РейкіДо» (спочатку - Коміо Рейкі Кай) і почав проводити класи.
Хякутен Інамото досконало знає англійську мову, є перекладачем і консультантом для багатьох авторів і майстрів Рейкі. Проводить семінари та відкриває представництва в різних країнах світу, в тому числі і на Україні, де засновником центру "Коміо РейкіДо Україна" є Вікторія Романова.
Коміо РейкіДо слідує оригінальному Вченню Мікао Усуі, фокусуючи свою увагу, в першу чергу, на зцілення розуму, і також на зцілення фізичного тіла. Мікао Усуі вірив, що, розвиваючись духовно, фізичне тіло природним чином здатне самозсцілення. Система і практика Рейкі розкриває внутрішній світ людини, активує природну здатність зцілення, омолодження і гармонізації всіх систем, органів і клітин організму; вирівнює психо-емоційний стан; сприяє розкриттю життєвого Потенціалу; дає можливість краще пізнати себе, свій внутрішній світ, унікальні таланти; бути продуктивним, ефективним, впевненим, сфокусованим і натхненним, жити в гармонії з собою і навколишнім світом.
1-й блог-журнал LuckyUkraine виступить медійним партнером та співорганізатором приїзду та проведення заходів в Києві. Тарасенко Олеся, засновниця порталу, віце-президент Інституту дипломатії та міжнародного партнерства висловила переконання, що це безпрецедентна подія стане важливою віхою в українсько-японських відносинах, сприятиме зближенню наших культур та дружніх відносин між країнами.
Організатори закладають в проект соціально-благодійний аспект та готові до співпраці з благодійними фондами.
4 серпня 2017 р. о 17-00 в конференц-залі готелю Adria всі бажаючі, практики Рейкі зможуть дізнатися оригінальну історію, філософію і традицію мистецтва зцілення - Усуі Рейкі Ріохо, місце народження Рейкі - гора Курама, місце народження і Меморіал Вчителі Мікао Усуі. Всі учасники заходу зможуть задати питання, отримати насолоду від філіжанки Японського чаю, познайомитися з Японської культурою, зокрема з технікою екібани, побути в колі сім'ї Світу, знайти нових друзів, і також приєднатися на Рейкі семінар 5-6 серпня, і на Практику Рейкі з Японським Майстром - 7 серпня.
Інформація про заходи з Хякутеном Інамото в м.Києві: http://komyo-reiki.org/рэйки-ивенты/
Також наприкінці заходу на Вас чекає легкий фуршет від ресторану здорового харчування I Live cafe.
Відкриті до співпраці та запрошуємо всіх зацікавлених до партнерства і медійної підтримки. Попередній запис по телефону: +38 (068) 316-70-77 (для практиків Рейки)
Акредитація на захід для СМІ обов’язкова: +38 (050) 130-63-44 Олеся Тарасенкоабо на пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Вхід виключно за запрошенням та після підтвердження акредитації
Партнери заходу:
- LuckyUkraine - Олеся Тарасенко luckyukraine.in.ua
- I live café та I live center – Лілія Олійник
- Готель Adria – Шибанова Алеся
- Нова Хвиля Технології - Олег Терещенко wave-technology.com.ua
- Олена Капранова - викладач ікебани школи "Ікенобо" (Українсько-Японського Центру КПІ ім. Сікорського)
- Київська Школа Чайного Дійства напрямку Урасенке "Чайна Кімната"
- Творча Майстерня "АРТ Біжу" - Олена Ігнатьєва
- МГО "Федерація Жінок за Мир у всьому Світі" - Коцеба Тетяна Юріївна.
- Центр Розвитку Людини Енергія Життя - Олена та Валерій Руденко
- Boyko Beauty Salon – Тетяна Бойко
Уже давно ни для кого не является секретом то, что украинские женщины самые красивые в мире. Ежегодно, на всевозможных конкурсах красоты, украинские девушки с честью и достоинством представляют нашу страну. Так, Лилия Олейник, представила Украину на международном конкурсе красоты и талантов «Mrs. Universal Woman of 2017», который проходил с 11 по 16 июля в Малаге (Испания)
Лилия Олейник: «На мой взгляд, конкурс - это невероятная атмосфера праздника, где самые красивые, талантливые и успешные женщины обмениваются своим опытом и знаниями. Конечно, это огромное счастье находиться в таком окружении целую неделю. А общение с конкурсантками почти всегда переходит в дружеское и продолжается после конкурса. Испания - очень красивая страна с гостеприимными людьми, то место, куда хочется снова вернуться. А партнеры и организаторы конкурса приложили максимум усилий, чтобы мы чувствовали себя как в сказке».
Конкурсантки тщательно готовились к конкурсу – подбирали одежду и украшения по определённому дресс-коду, готовили презентацию своего социально-благотворительного проекта, создавали и репетировали творческий номер и выбирали подарки для всех участниц и организаторов.
В финале конкурса принимали участие представительницы Индии, Болгарии, Бельгии, Бразилии, Украины и разных регионов Испании. На заключительном вечере было 4 дефиле - в испанском национальном костюме, в национальном костюме страны-участницы, в купальнике и в вечернем платье. Участницы также имели возможность продемонстрировать свои таланты и представить социальные проекты. Лилия Олейник удостоилась сразу 4-х титулов - Mrs. Universal Woman of the Year, Mrs. Famous, Mrs. Woman European Union of the Year и Mrs. Woman Business.
«Я очень довольна этим опытом! Результат моей подготовки - это титулы, которые я привезла, это друзья, которые у меня появились в разных странах, возможно, это даже совместные проекты. И, конечно же, бесценный опыт и знания, которыми я буду с удовольствием делится в Школе Совершенства Лилии Олейник»,-поделилась счастливая обладательница четырёх титулов международного конкурса «Mrs. Universal Woman of 2017» Лилия Олейник.
Лилия Олейник – бизнес-вумен, основатель лаунж-кафе здорового питания ILive Cafe, Центра развития и досуга ILive Centre, основатель Школы Совершенства Лилии Олейник, участница конкурса красоты и талантов «Mrs. Universal Woman of 2016», обладательница премии «Мати Року 2017».
Тел: +38 097-761-2223
Адреса редакції: вул.. Дружківська, 10.
Е-mail: life_in_motion @ ukr.net