П'ятниця, 29-е Березня 2024року
Новини Ukrpeople

 Представляем вашему вниманию самых красивых детей Украины по версии команды журнала Ukrainian Kids!

 

В детском приложении Ukrainian Kids от журнала Ukrainian People в новогоднем выпуске подведены итоги и опубликованы фото самых красивых и талантливых детей 2016-го года. Фотографии самых очаровательных юных украиночек уже на страницах нашего издания, приобрести которое Вы сможете в сети гипермаркетов Ашан, Караван, а также в терминале Д аэропорта Борисполь.

Тетяна Петракова подарувала дітям з прифронтових зон казкове свято у резиденції Святого Миколая

 |  П'ятниця, 16 грудня 2016 12:56  |  Опубліковано в Новини

 Тетяна Петракова подарувала дітям з прифронтових зон казкове свято у резиденції Святого Миколая

 

Тетяна Петракова - видавець і головний редактор журналу «Ukrainian People», організатор та ідейний натхненник цілого ряду соціальних і культурних проектів, спрямованих на допомогу дітям-переселенцям із зони АТО. Тетяна впевнена, що саме від тих цінностей, які ми закладаємо в наших дітей, залежить наше майбутнє та майбутнє нашої України.
14-грудня під її егідою відбулося чергове благодійне свято "Дитячі мрії" з допомогою команди журналу «UkrainianPeople».
В рамках заходу більше 80 дітейзі Сходу України із табору Лісова Застава завітали у резиденцію Святого Миколая, яка знаходиться на територіїКиєво-Печерськоїлаври. Там на дітлахів чекало свято єдності, добра та справжньої казки.
Під час події діти змогли відвідати серію майстер-класів: вони створювали морозиво, розмальовували казкові новорічні пряники,познайомилися з аква-гримом, а також навчилися власноруч робити новорічні листівки.
Під час заходу діти розповідали вірші та висловлювали побажання на Новий Рік. Особливо нас вразило те, що майже усі діточки зі Сходу України говорили про мир та щастя в нашій країні, а також бажали найшвидшого закінчення війни. Дивлячись на цих дітей, ми розуміємо: не зважаючи на настільки юний вік, вони швидко стали дорослими – у їх очах відобразилися переживання, біль та страх військових подій, які все ще відбуваються на Сході.
Тетяна Петракова та команда журналу «Ukrainian People» висловлює подяку всім українцям, які не залишилися байдужими, відгукнулися і підтримали наших дітлахів. Усі ми повинні пам’ятати - задача кожного дорослого, кожного патріота України – сіяти усмішки тим, хто цього потребує, заради миру та процвітання нашої країни, заради щастя наших дітей!

Невидимий батальйон: жiнки на лінії вогню

 |  Четвер, 15 грудня 2016 15:59  |  Опубліковано в Політичні новини

....


Невидимий батальйон: жiнки на лінії вогню

 

Стереотип про те, що мiсце жiнки на кухнi та бiля домашнього вогнища, вже давно зруйнований сучасними реалiями України та свiту в цiлоЯкму. що гендерне рiвноправ’я стало одним з питань спекулювання думками та дiями соцiуму, то питання про мiсце жiнки на вiйнi вже не виклика жодних запитань. Принаймнi в Українi. Бiльшiсть з них живуть на двi сiм’ї: одна знаходиться в мирнiй частинi країни, iнша ж – на лiнi вогню. Сьогоднi цi жiнки заколихують колисковими свох дiтей, а вже завтра самi засипають пiд канонади. Про жiнок в зонi АТО не прийнято говорити, оскiльки, згiдно з документами Мiнiстерства оборони, жiнкам заборонено займати керiвнi посади та виконувати бойовi завдання на полi бою. Але це виключно на паперi: бiльшiсть з цих жiнок на рiвнi з чоловiками захищають територiальну цiлiснiсть України, щоразу ризикуючи власним життям.

14 жовтня країна святкувала День захисника України. Та, нажаль, дехто вітав виключно чоловіків, забувши про жінок, які воюють в зоні АТО. Наше видання привітало представниць «Невидимого батальйону» та запитало про проблеми жінок-бійців, про які, зазвичай, не говорять, а лише промовисто мовчать. Історії захисниць України читайте далі. На плечі цієї тендітної жінки випало чимало випробувань з початком подій на Майдані: вона, будучи мамою маленького хлопчика дошкільного віку, спочатку допомагала армії, як волонтер, а потім – поїхала рятувати життя бійців на лінію вогню. Вона усвідомила: просто медиком під час війни бути замало, оскільки вона потрібна, там, у самому вирі подій – на сході України, де тисячі бійців потребують допомоги. Адже тоді не вистачало медиків в АТО. Єдина жінка, якій дозволено бути на передовій, щоразу намагалася бути в епіцентрі подій, що не могло не викликати здивування серед інших бійців. «Спершу хлопці дуже дивувались що я єдина жінка, дівчина в «Азові», якій дозволили бути на передовій. Бо на той час, у 2014-му році, в нас було табу на жінок. Оскільки хлопці оберігають жінок, і вважають що ми – Берегині, головне завдання яких оберігати сімейне вогнище, а не на рівні з чоловіками бути на передовій. Потім всі звикли, і прийняли мене як сестру, і завжди оберігали. Завжди піклувалися про те, щоб була тепло одягнена і ні в якому разі не залишалася голодною. А ще бойові побратими ніколи не дозволяли мені плакати» — з сумом згадує Олена. А от на запитання про якісь винятки стосовно того, що вона – жінка, без вагань відповідає, що жодних з них не було. Оскільки наша героїня відразу продемонструвала те, що може на рівні з чоловіками і працювати, і ходити в патруль, і навіть не спати декілька днів, а головне – відстоювати Україну. На бойових виїздах вона жила з усіма – в окопах, і на базах. Єдина відмінність полягає в тому, що на базі в неї була окрема кімната – медпункт, в якому Олена цілодобово надавала медичну допомогу тим, хто цього потребував. В рамках нашого проекту, одна з перших жінок у зоні АТО Олена Мусійчук відповіла на провокаційні запитання, розповівши свою історію про війну на сході України.

Згiдно документам Мiнiстерства оборони, жiнкам забороняться займати керуючi посади й виконувати завдання на полi бою. Наскiльки ця «заборона» дi на вiйнi? На ваш погляд, доцiльна ця заборона взагалi?
В нашій армії є величезний недолік, який ми маємо ще з часів СРСР. Вже більше року, жінки-військові ведуть війну з цими законами, але поки що – марно. В нашому випадку «саме добровольців» жінок все складніше на рівні влади, але легше на рівні зі службою у підрозділі . Я особисто знайома з дівчатами, які були гранатометницями, я ж була корогувальником вогню, парамедиком та радіотелефоністом. А от влада таких жінок, як ми, не сприймає. Наприклад, мій випадок: «пішовши» в запас, я прийшла до військкомату задля того, щоб отримати військовий квиток та льготи на житло. Мені відмовили, оскільки я – лише доброволець. І в моєму випадку жодних квартир чи Вірського балету не буде. Я протягом року невпинно боролася, стукаючи по різним кабінетам можновладців… Втомилася від такого «монологу».


З якими проблемами доводиться стикатися жiнцi, яка була на вiйнi, пiсля повернення додому i там, в зонi проведення АТО?
У мене на війні не було проблем завдяки тому, що я була в підрозділі, командир якого, на той час, Андрій Білецький, побудував відносини, підґрунтям яких було братерство. Більшість проблем, зазвичай, виникають вже по поверненню додому, серед яких: адаптація до цивільного життя, до людей, які тебе сприймають по-іншому, іноді – прирівнюючи до звіра. Дуже складно звикнути до цивільно життя, коли ти звик до братерство та до друзів, перевіренних в бою. А тут, в мирному місті, тебе ніхто не розуміє, навіть, якщо ти не розповідаєш про війну та страх, про біль та втрати. Натомість люди дивляться в твої очі, і вважають, що ти сам винен в тому, що обрав такий шлях. Не зважаючи на все це, я ніколи не жалкувала про свій вибір – захищати Україну. Оскільки я усвідомлювала, куди йду і з якою метою це роблю.
Зараз мені тяжко кожного дня йти звичними вулицями і розуміти наступне: я вже ніколи не зустріну своїх друзів, які загинули, не зможу їм подзвонити, не почую на тому кінці дроту звичне «Привіт!»… Коли ти на війні, у тебе відстуній час, щоб думати про це. В цивільному житті – тиша, яка своїм відлунням нагадує про все… З телевізійних новин влада цинічно приховує реальну статистику про загиблих, замовчує потреби армії… А тобі хочеться про це кричати на повні груди, щоб оточуючі почули. Але, на жаль, тебе не чують. І поступово це знищує тебе… Я ж у свою чергу у відповідь на цю брехню прагну, щоб кожен, хто прочитає мої слова, зрозумів – у нас не АТО, а повноцінна війна зі всімома втратами, характерними для війни, а не для проведення антитерористичної операції. Ми повинні об’єднуватись і не боятись. Заради тих, хто загинув за нашу свободу і спокійне життя. І, патріотично вигукуючи: «Слава Україні!», я хочу почути не менш патріотичне: «Героям слава!». Сподіваюся, що настане той день, коли « в Україні буде Україна, а не якась окраїна чужа»…

Что ждет Украину в 2017 году?

 |  Четвер, 15 грудня 2016 15:44  |  Опубліковано в Політичні новини

....


Что ждет Украину в 2017 году?

 

Анне Быкова: политтехнолог, директор политического агентства AG group.

2017 год подарит украинцам разительные перемены, и первая из них будет касаться политики. Декоративная коалиция украинского парламента окончательно развалится, и украинцы столкнутся с внеочередными парламентскими выборами. Максимально рано они могут пройти уже весной. Как «партия войны» исчезнет Народный Фронт, серьезно уменьшится количество представителей БПП, и в плюс-минус одинаковой пропорции увеличит свое представительство Оппозиционный блок, Радикальная партия и Батькивщина. В парламенте может возникнуть относительная равномерность вышеперечисленных политических сил, и это – шанс парламента впервые установить плюрализм в украинской политике. Для молодых партий шансов пройти в парламент практически нет, и одна из причин – наше законодательство о политпартиях, выборах и партийных финансах. Оно не предусматривает разумные пути и шансы для прохождения в парламент партий, еще не представленных в нем. Напомню, что новые партии создать в Украине законодательно невозможно – все зарегистрированные Минюстом партии с момента аннексии Крыма являются нелегально действующими и подлежат ликвидации. Поэтому популярными накануне выборов станут схемы покупок-продаж, переименований и ребрендингов партий, зарегистрированных до аннексии Крыма. Возможно, это не единственный политический выбор, который предстоит сделать украинцам в 2017 году. Рейтинги Президента Украины Петра Порошенко начинают существенно уступать его основным конкурентам (Юлия Тимошенко, Юрий Бойко и Олег Ляшко), и с каждым его неверным политическим решением возрастают шансы проведения досрочных президентских выборов. При этом вероятность проведения выборов нового президента в один тур практически нулевая, и выйдет ли Порошенко во второй тур – тоже открытый вопрос. Экономику Украины ожидает очередной виток падения, и даже транши МВФ глобально не спасут ситуацию. Их реальная польза – удержать Украину на плаву и воспрепятствовать дефолту. Стоимость потребительской корзины возрастет — это неизбежное последствие ошибок в экономической политике нашего государства. Конфликт на Донбассе может ощутить позитивные сдвиги, но лишь при условии, что «партия войны» не будет мешать участникам Трехсторонней контактной группы вести переговоры «мирным путем». Силовой метод не приведет к решению военного конфликта ни в коем случае.

Володимир Бондаренко полiтолог, письменник.

На превеликий жаль, нас очікує погіршення соціально-економічного становища. Бо влада та наближені до неї олігархи продовжують красти як «звери алчные,пиявицы ненасытные».Залишаючи народу, як стверджував свого часу безсмертний Радіщев, «воздух, да один только воздух».Підтвердженням тому те, що в наступному році владці зібралися виманити у людей останнє — їхню землю, дозволивши її приватизацію злодіям-скоробагатькам. Якщо раніше можновладці розкрадали Україну під приводом витрачання державних коштів на війну з Росією, то тепер, напевно, будуть ще й під приводом на відбудову розтерзаного Донбасу. Тож, справді, для когось, як кажуть, війна, а для бездушних чиновників та барбосів при владі «мать родна». І вихід тут — якнайшвидше провести дочасні парламентські вибори, адже парламентської коаліції після відставки Яценюка, вже навіть і на папері не існує, і змінити уряд дилетантів та крадіїв. Серед приємного — хочеться очікувати введення безвізового простору, якого ледь не поклявся добитися Президент та проведення Євробачення в Києві завдяки перемозі Джамали. А ще залучення в Україну іноземних інвестицій та іновацій, яке можливе лише після швидкого реформування української економіки. Однак було б справедливо, щоб Президент добився і повернення вкрадених олігархами коштів, які перебувають в оффшорах. А ще очікуємо посилення ролі жінки в Україні завдяки очікуваній перемозі Біларі (як її називають в США) Клінтон та призначенню прем’єр-міністром Великобританії Терези Мей. Бо світова тенденція — обирати до влади представників прекрасної половини людства не може не торкнутися нашої держави. Тож дуже важливо, щоб європейський принцип «ladyisfirst», запанував у серцях справжніх українських чоловіків. Після очікуваної перемоги Хіларі Клінтон варто сподіватись на покращення стосунків США з Україною, хоча, ймовірно, цьому президенту від Демократичної партії заважатиме республіканська більшість в американському Конгресі. Ми дуже сподіваємося на отримання від США найкращих зразків найсучаснішої військової техніки, що стане гарантією якнайшвидшого закінчення війни з путлерівськими військами та невідновлення її в майбутньому. І дуже по-людськи хочеться, щоб всі віськовополонені повернулися в свої домівки. А ті, хто проливав кров за Україну, в АТО разом з нами, громадськими активістами, не дозволили владцям її безсовісно розкрадати. Тож ми повинні в наступному році врятувати економіку, всю Україну,припинити її колонізацію та децентралізацію, перетворення її лише в постачальника робочих рук у розвинуті країни.

Сергей Быков: Глава Института публичной политики и консалтинга Закончится ли в 2017 году военный конфликт?

В 2017 году нас ждет либо примирение на Донбассе, либо полная консервация конфликта. Итог зависит от многих факторов, как внутри украинского политикума, украинского общества, так и от международного фактора. С одной стороны, к концу 2016 года мы увидим еще больший рост поддержки «Партии мира», что будет иметь прямое влияние на политическую обстановку в парламенте. Коалиция фракций БПП и Народный Фронт может «споткнуться» о Донбасс и окончательно разругаться. Особенно, понимая праворадикальную настроенность Народного Фронта, рассчитывать на их голоса за политическую составляющую мирных договоренностей не приходится, чего нельзя сказать о других фракциях парламента. В случае, если же парламентарии поступят как государственные деятели и прислушаются к здравому смыслу – в Донбасс придет мир. В противном случае, если Правительство не будет готово идти на политические уступки — нам следует ожидать долгосрочного замороженного конфликта.

Копирайт(C) http://ukrpeople.com "UKRAINIAN PEOPLE" Все права защищены.

Студия дизайна  Вэб Мост  Web BRIGHT design     http://web-most.net/