Субота, 17-е Листопада 2018року

Події (138)


Відверто про "Говорить Україна"

 |  Вівторок, 24 жовтня 2017 08:03  |  Опубліковано в Події

Один із найвідоміших проектів продакшну IVORY films – ток-шоу «Говорить Україна». Часто доводиться чути, що у подібних проектах уся суть – задля «поговорити». Генеральний директор IVORY films, продюсер Олег Рогожа пояснює: насправді, головна мета проекту – дати героям можливість поглянути на проблему зсередини та знайти можливе рішення. Як проходить робота над одним з проектів-довгожителів на українському ТБ («Говорить Україна» вже понад 5 років в ефірі каналу «Україна»), які несподіванки трапляються з журналістами та як змінювалися долі героїв – читайте в інтерв`ю!

Жінки-героїні на лінії вогню та захисту країни Рекомендовані

 |  Вівторок, 24 жовтня 2017 07:50  |  Опубліковано в Події

Стереотип про те, що мiсце жiнки на кухнi та бiля домашнього вогнища, вже давно зруйнований сучасними реалiями України та свiту в цiлому. Якщо гендерне рiвноправ’я стало одним з питань спекулювання думками та дiями соцiуму, то питання про мiсце жiнки на вiйнi вже не викликає жодних запитань. Принаймнi в Українi. Бiльшiсть з них живуть на двi сiм’ї: одна знаходиться в мирнiй частинi країни, iнша ж – на лiнiївогню. Сьогоднi цi жiнки заколихують колисковими своїх дiтей, а вже завтра самi засипають пiд канонади. Про жiнок в зонi АТО не прийнято говорити, оскiльки, згiдно з документами Мiнiстерства оборони, жiнкам заборонено займати керiвнi посади та виконувати бойовi завдання на полi бою. Але це виключно на паперi: бiльшiсть з цих жiнок на рiвнi з чоловiками захищають територiальну цiлiснiсть України, щоразу ризикуючи власним життям

 

Вжовтні країна святкувала День захисника України. Та, нажаль, дехто буде вітав виключно чоловіків, забувши про жінок, які воюють в зоні АТО. Наше видання привітало представниць «Невидимого батальйону» та запитало про проблеми жінок-бійців, про які, зазвичай, не говорять, а лише промовисто мовчать. Історії захисниць України читайте далі.

На плечі цієї тендітної жінки випало чимало випробувань з початком подій на Майдані: вона, будучи мамою маленького хлопчика дошкільного віку, спочатку допомагала армії, як волонтер, а потім – поїхала рятувати життя бійців на лінію вогню. Вона усвідомила: просто медиком під час війни бути замало, оскільки вона потрібна, там, у самому вирі подій – на сході України, де тисячі бійців потребують допомоги. Адже тоді не вистачало медиків в АТО. Єдина жінка, якій дозволено бути на передовій, щоразу намагалася бути в епіцентрі подій, що не могло не викликати здивування серед інших бійців.

«Спершу хлопці дуже дивувались що я єдина жінка, дівчина в «Азові», якій дозволили бути на передовій. Бо на той час, у 2014-му році, в нас було табу на жінок. Оскільки хлопці оберігають жінок, і вважають що ми – Берегині, головне завдання яких оберігати сімейне вогнище, а не на рівні з чоловіками бути на передовій. Потім всі звикли, і прийняли мене як сестру, і завжди оберігали. Завжди піклувалися про те, щоб була тепло одягнена і ні в якому разі не залишалася голодною. А ще бойові побратими ніколи не дозволяли мені плакати» — з сумом згадує Олена. А от на запитання про якісь винятки стосовно того, що вона – жінка, без вагань відповідає, що жодних з них не було. Оскільки наша героїня відразу продемонструвала те, що може на рівні з чоловіками і працювати, і ходити в патруль, і навіть не спати декілька днів, а головне – відстоювати Україну. На бойових виїздах вона жила з усіма – в окопах, і на базах. Єдина відмінність полягає в тому, що на базі в неї була окрема кімната – медпункт, в якому Олена цілодобово надавала медичну допомогу тим, хто цього потребував. В рамках нашого проекту, одна з перших жінок у зоні АТО Олена Мусійчук відповіла на провокаційні запитання, розповівши свою історію про війну на сході України.


Згiдно документам Мiнiстерства оборони, жiнкам забороняться займати керуючi посади й виконувати завдання на полi бою. Наскiльки ця «заборона» дi на вiйнi? На ваш погляд, доцiльна ця заборона взагалi?

В нашій армії є величезний недолік, який ми маємо ще з часів СРСР. Вже більше року, жінки-військові ведуть війну з цими законами, але поки що – марно. В нашому випадку «саме добровольців» жінок все складніше на рівні влади, але легше на рівні зі службою у підрозділі . Я особисто знайома з дівчатами, які були гранатометницями, я ж була корогувальником вогню, парамедиком та радіотелефоністом. А от влада таких жінок, як ми, не сприймає. Наприклад, мій випадок: «пішовши» в запас, я прийшла до військкомату задля того, щоб отримати військовий квиток та льготи на житло. Мені відмовили, оскільки я – лише доброволець. І в моєму випадку жодних квартир чи Вірського балету не буде. Я протягом року невпинно боролася, стукаючи по різним кабінетам можновладців… Втомилася від такого «монологу».


З якими проблемами доводиться стикатися жiнцi, яка була на вiйнi, пiсля повернення додому i там, в зонi проведення АТО?

Зараз мені тяжко кожного дня йти звичними вулицями і розуміти наступне: я вже ніколи не зустріну своїх друзів, які загинули, не зможу їм подзвонити, не почую на тому кінці дроту звичне «Привіт!»… Коли ти на війні, у тебе відстуній час, щоб думати про це. В цивільному житті – тиша, яка своїм відлунням нагадує про все… З телевізійних новин влада цинічно приховує реальну статистику про загиблих, замовчує потреби армії… А тобі хочеться про це кричати на повні груди, щоб оточуючі почули. Але, на жаль, тебе не чують. І поступово це знищує тебе… Я ж у свою чергу у відповідь на цю брехню прагну, щоб кожен, хто прочитає мої слова, зрозумів – у нас не АТО, а повноцінна війна зі всімома втратами, характерними для війни, а не для проведення антитерористичної операції. Ми повинні об’єднуватись і не боятись. Заради тих, хто загинув за нашу свободу і спокійне життя. І, патріотично вигукуючи: «Слава Україні!», я хочу почути не менш патріотичне: «Героям слава!». Сподіваюся, що настане той день, коли « в Україні буде Україна, а не якась окраїна чужа»…

В УКРАЇНІ ЩОДЕННО ЗНИКАЮТЬ 16 ДІТЕЙ

 |  Понеділок, 23 жовтня 2017 10:37  |  Опубліковано в Події

У Києві менше, ніж за добу повернули викрадене дитя.

У Києві на Оболоні вкрали півторамісячну Вікторію. Батько прийшов в дитсадок за старшою дочкою і залишив дитину в колясці біля будівлі. Дитину викрала 20-річна жінка.

Олександра Решмеділова

 |  Понеділок, 23 жовтня 2017 09:47  |  Опубліковано в Події

«Україна Європі може дати все. Головне у цьому прагненні щось залишити й собі. Без фанатизму»

Політичне становище україни незрозуміле для багатьох громадян. Що очікувати від євросоюзу, навіщо європі україна, що далі буде на донбасі і чи змінять щось президентські вибори – відповіді на ці питання дає політичний аналітик і політолог Олександра Решмеділова

Копирайт(C) http://ukrpeople.com "UKRAINIAN PEOPLE" Все права защищены.

Студия дизайна  Вэб Мост  Web BRIGHT design     http://web-most.net/